Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 14

⁵Голос Господа ламає кедри, Господь сокрушає кедри ливанські.

⁶Від голосу Його гори скачуть, як телята, Ливан і Сиріон — як молоді єдинороги.

⁷Голос Господа викрешує полум’я вогню,

⁸від голосу Господа трясеться пустеля. Потрясає Господь пустелю Кадеську.

⁹Голос Господа розроджує ланей і оголює ліси. В храмі Його все говорить про Його велич.

¹⁰Господь возсів на Престолі над водами великими і як Цар буде над нами повіки.

¹¹Господь дасть силу народу Своєму, Господь миром благословить людей Своїх.

29 псалом

Пісня Давида на оновлення дому.

^1-2Прославлю Тебе, Господи, бо Ти підняв мене і не допустив, щоб вороги мої тішилися наді мною.

³Господи, Боже мій! Я взивав до Тебе, і Ти зцілив мене.

⁴Господи, Ти вивів душу мою з пекла, Ти повернув мене до життя, визволив мене з—поміж тих, що сходять у могилу.

⁵Співайте Господу, всі святі Його, прославляйте святу пам’ять Його,

⁶бо на мить гнів Його і на все життя — милість Його; звечора плач, а на ранок — радість.

⁷І я говорив у дні благоденства мого: “Не похитнуся я повіки”.

⁸Господи, Ти з милости Своєї укріпив гору мою, але відвернув Ти лице Твоє, і я захитався.

⁹Тоді до Тебе, Господи, я взивав і до Бога [мого] молився, кажучи:

¹⁰“Яка користь у крові моїй, коли я зотлію? Чи ж буде порох славити Тебе та сповіщати про істину Твою?

¹¹Господи, почуй мене і помилуй мене; Господи, прийди на поміч мені”.

¹²І Ти змінив плач мій на радість, зняв з мене одежу смутку і одягнув мене веселістю.

¹³Нехай же славить Тебе душа моя і не вмовкає. Господи, Боже мій, буду славити Тебе повік.

Слава…

30 псалом

Начальнику хору.

Псалом Давида.

(Під час повстання).

^1-2На Тебе, Господи, уповаю. Не дай мені осоромитися повіки, правдою Твоєю спаси мене.

³Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене; будь мені Богом Заступником і Домом пристановища, щоб спасти мене.

⁴Бо Ти сила моя і пристановище моє. Заради імені Твого наставляєш мене і насичуєш мене.

⁵Виведи мене з сіті, яку таємно поставили на мене, бо Ти Заступник мій, Господи.

⁶В руки Твої віддаю дух мій — Ти визволив мене, Господи, Боже істини.

⁷Я ненавиджу тих, що надіються на ідолів, я ж на Господа уповаю.

⁸Возрадуюсь і звеселюся милістю Твоєю, бо Ти зглянувся на смирення моє і визволив з недолі душу мою.

⁹Не віддав мене в руки ворогів, а поставив на просторі ноги мої.

¹⁰Помилуй мене, Господи, бо я у скорботі; висохло від горя око моє, і душа моя і все нутро моє.

¹¹Бо виснажилося у недузі життя моє, і роки мої в зітханнях. У стражданнях моїх знемогла сила моя, і кості мої висохли.

¹²Від нападів ворогів моїх я став посміховиськом навіть у сусідів моїх і страхіттям для знайомих моїх; ті, що бачать мене, геть тікають від мене.

¹³Я забутий у серцях, як мертвий; я став наче посуд розбитий.

¹⁴Бо я чую, як мене ганьблять ті, що живуть навколо мене, коли вони збираються та радяться, щоб взяти душу мою.

¹⁵Але я на Тебе, Господи, уповаю і кажу: “Ти — Бог мій”.

¹⁶У руці Твоїй доля моя. Визволи мене з рук ворогів моїх, від гонителів моїх.

¹⁷Просвіти лице Твоє на раба Твого, спаси мене милістю Твоєю, Господи.