Читать «Псалтир (на українській мові)» онлайн - страница 10

³Ти дав йому бажання серця його і прохання уст його Ти не відкинув.

⁴Ти зустрів його благословенням благісним і поклав на голову його вінець із чистого золота.

⁵Життя він просив у Тебе, і Ти дав йому довголіття на віки віків.

⁶Велика слава його у спасінні Твоїм, славою й величчю Ти прикрасив його.

⁷Ти дав йому благословення, навіки звеселив його радістю перед лицем Твоїм.

⁸Бо цар уповає на Господа і милістю Всевишнього не захитається.

⁹Рука Твоя, Господи, нехай знайде [всіх] ворогів Твоїх, правиця Твоя нехай досягне всіх, що ненавидять Тебе.

¹⁰В час гніву Твого Ти розпалиш їх, як піч. У гніві Своїм Господь погубить їх, і поїсть їх вогонь.

¹¹Ти знищиш плід їх із землі і рід їх з—поміж синів людських.

¹²Бо вони замислили ворожнечу проти Тебе — злий намір, якого не можуть [здійснити].

¹³Ти поженеш їх перед Собою, з луків Твоїх пустиш стріли в лице їх.

¹⁴Піднесися, Господи, силою Твоєю! Будемо співати й прославляти могутність Твою.

Слава…

21 псалом

Начальнику хору. При сході зорі.

Псалом Давида. (Пророцтво про страждання Ісуса Христа).

^1-2Боже, Боже мій! [Зглянься на мене!] Нащо Ти покинув мене? Далекі від спасіння мого слова плачу мого.

³Боже мій, взиваю вдень — і Ти не чуєш; вночі — і нема мені спокою.

⁴Ти ж у святині живеш, хвало Ізраїля.

⁵На Тебе надіялися батьки наші, надіялись, і Ти визволив їх.

⁶До Тебе звертались і були спасенні, на Тебе надію покладали і не осоромились.

⁷А я черв, а не людина, приниження в людей і зневага в народів.

⁸Всі, хто дивиться на мене, насміхаються з мене, зневажають устами, киваючи головою:

⁹“Він надіявся на Бога, нехай же спасе його, нехай визволить його, коли він угодний Йому”.

¹⁰Але Ти ж вивів мене з утроби, дав мені надію на Тебе від грудей матері моєї.

¹¹На Тебе покинутий я від утроби. Від грудей матері моєї Ти — Бог мій.

¹²Не віддаляйся ж від мене, бо скорбота близько, а заступника нема.

¹³Бики роз’ярені обступили мене, страшні васанські — оточили мене.

¹⁴Розкрили на мене пащі свої, як лев, що шукає поживи й рикає.

¹⁵Я розлився, як вода, розслабли всі кості мої, і серце моє, як віск, розтопилося в грудях моїх.

¹⁶Висохла, як черепок, сила моя, і язик мій прилип до піднебіння мого. В порох смерти Ти звів мене.

¹⁷Бо пси оточили мене, зграя злих обступила мене. Пробили руки й ноги мої.

¹⁸Можна перелічити всі кості мої, а вони дивляться та зневажають мене.

¹⁹Розділили ризи мої собі і за одежу мою кидали жереб.

²⁰Ти ж, Господи, не віддаляйся від мене. Сило моя, на поміч мені прийди!

²¹Визволи від смерти душу мою і від псів самотню мою.

²²Почуй і спаси мене від пащі лева і від рогів єдинорогів визволи мене.

²³Я ж сповіщатиму ім’я Твоє браттям моїм, посеред церкви вірних у піснях хвалитиму Тебе.

²⁴Всі, хто боїться Господа, прославляйте Його. Всі нащадки Якова, хваліть Його; нехай же бояться Його всі покоління Ізраїля!

²⁵Бо Він не зневажив і не покинув бідного в біді його і не сховав від мене лиця Свого, а почув мене, коли благав Його.

²⁶Буду хвалитися Тобою у зібранні великому, буду визнавати Тебе, обітниці мої сповню перед тими, що бояться Його.