Читать «Альтернативна Еволюція» онлайн - страница 51
Олесь Бердник
ГРОМОВИЙ, ГРОМОВИЦЯ — мова РА.
ГРУДИ — від ГОРА, підвищення.
ГРИБИ — загребані, невидимі, підземні.
ГУНУТИ — сильно навалитись, ударити, поперти. Можливо, походить від ГУНІВ — могутніх завойовників V століття н.е.
ГУРА — юрба; ГУРА — вигук при початку бою. І те й друге має в корені РА — вогонь, енергійність, жвавість, мужність, єдність.
— Д —
ДАВАТИ — від ДЕВА (СВІТЛО, ЯСНІСТЬ, БОЖЕСТВЕННИЙ), ДАЄ лише СВІТЛО. Звідси ДЕНЬ (ДАНИЙ), ДАНЬ тощо.
ДАРМА — ДАР і МАЮ, мати щось без зусилля або без права. Звідси — ДАРМОЇД, ДАРМОВИЙ і т. д.
ДВА — походить від ДЕВА: РАЗ (ОДИН) — від РА (СОНЦЕ), а ДЕВА — його промінь — наступний прояв — ДВА.
ДВИГАТИ, ДВИГУН, ДВИГТІТИ, ДВІР, НАДВОРІ — все це зв'язане з ДЕВОЮ — СВІТЛОМ, суттю всякого руху, ясності тощо.
ДЕБРІ — зарості, де ДЕВА в БОРУ (БР — звукосполучення утиску, обману, затримки, ворожнечі).
ДЕРЕВО — від слова ДАР, дар природи.
ДЖЕРЕЛО (ЖЕРЛО, ЧУРЛО) — має в корені і АР (життєву силу) і ЧУР (дарунок предків) — священна рідина. Деякі діалекти України дають вимову: чарло, чукальце, жерело тощо.
ДИВО, ДИВНИЙ — несподіваний, вражаючий — теж пов'язане з ДЕВОЮ, БОЖЕСТВЕННИМ.
ДИМ — світло прикрите — М — знак відсутності. Наприклад, катма, бог-ма, чорт-ма. Так і ДИ-МА.
ДИТИНА, ДИТЯ — ДАТИНА, ДАНА, подарована життям матері істота.
ДИЯВОЛ — теж ДЕВА: візантійські попи віднесли богів пращурів наших до пантеону темних сил; так завжди боги батьків — ворожі сили для дітей.
ДІВА, ДІВЧИНА — чиста, ясна, неторкана: теж від ДЕВИ — СВІТЛА РА.
ДІД — перший чоловік на землі в міфології слов'ян, символічно — предок: тому перед батьком ВСІХ предків називають дідами.
ДІДЬКО — дух предка, покровитель дому. При навалі візантійства теж був охрещений нечистим духом.
ДІЯ — ДІВА, ДЕВА і Я, людина зі світлом має можливість рухати і творити, ДІЯТИ.
ДІЛО — має зв'язок зі словом ТІЛО, робити ДІЛО — це дати якійсь ідеї, задумові ТІЛО, втілити його. Разом з тим ДІЛО — це ДІЛИТИ, розподіляти, а також ДЛЯ — робити ДЛЯ чогось.
ДОБРО, ДОБРИЙ і всі інші слова цього кореня — від ДО і ОБРІЙ, широкий, щедрий, як ОБРІЙ, як небо.
ДОКОРЯТИ, ДОКІР — звертатися до КОРЕНЯ душі, до серцевини (в латині збереглося КОР — серце). Ще можна КОРИТИ і т. д.
ДОЛЯ — від слова ДІЛИТИ, частка. Згідно з уявленням предків кожному відділяється його життєвий шлях і призначення: це і є ДОЛЯ.
ДОРОГА — ДО РА йти по ГА, до сонця йти по землі, чарівний сплав кількох слів.
ДОРОГИЙ — такий, що його не легко добути, для оволодіння чим треба пройти далекі ДОРОГИ, або який прибув з далекої ДОРОГИ, вернувся в дім після розлуки. Отже, по-справжньому ДОРОГИЙ не може бути предмет, за який багато заплачено, а лише любий, улюблений, рідний, дуже бажаний.
ДРАКОН — РА і КІНЬ, можливо, вогняний кінь, міфічна істота.
ДРЕВО, ДРЕВНІЙ — вічний, дарований, завжди існуючий.
ДРУГ, ДРУЖБА, ДРУЖИНА (і військова, і супутниця життя) — все це має надзвичайно цікаве походження. Ось який ланцюжок. У корені поняття — РУКА. Зброя береться до РУК (Д-РУК). Це простісінький ДРЮК. А якщо спис чи меч — то це вже ОРУЖЖЯ (О-РУЧЧЯ). Якщо поруч для спільного герцю інший (ДРУГИЙ) з ОРУЖЖЯМ, то він входить в Д-ОРУЖИНУ. Отже, ДРУГ, ДРУЖИНА лише ті, хто йде спільником поряд у життєвій дорозі, супроти спільного ворога — РУКА в РУКУ, як казали предки — близенько Д-РУЦІ. Спільне з цим також Д-РУШАТИ (наступати).