Читать «Автобіоґрафія» онлайн - страница 24

[58]

Коновалець Євген (1891–1938) — український військовий і політичний діяч. Під час Першої світової війни — лейтенант австрійської армії. Восени 1917 р. — один з організаторів частин січових стрільців у Києві. Від січня 1918 р. — полковник Армії УНР. У серпні 1920 р. — співзасновник Української військової організації. Від лютого 1929 р. — голова Проводу українських націоналістів. 23 травня 1938 р. в Роттердамі вбитий агентом НКВД.

[59]

Начальний — головний.

[60]

Мумм Альфонс — барон, німецький дипломат. Після повернення Центральної Ради до Києва в березні 1918 р. призначений послом в Україну. З вибухом Листопадової революції 1918 р. в Німеччині залишив цю посаду.

[61]

Форгач Йоган — граф, австро-угорський дипломат. Після повернення Центральної Ради до Києва в березні 1918 р. став послом в Україні. Перебував на цій посаді до вересня 1918 р.

[62]

Завізвати — запросити.

[63]

Шевченко Лев (1896–1919) — український військовий діяч, старшина Армії УНР, один з організаторів Вільного козацтва.

[64]

Компанія — тут: рота.

[65]

Піонір — тут: сапер.

[66]

Імпертинентський — нахабний, грубіянський.

[67]

Аванс — службове підвищення.

[68]

У липні — серпні 1918 р. Вільгельм Габсбурґ за дорученням імператора Карла І виїздив у Берлін до німецького кайзера Вільгельма II з листом про вихід Австро-Угорщини з війни та укладання сепаратного миру з країнами Антанти (Протокол допиту Вільгельма Габсбурґа від 23 вересня 1947 р. // ЦДАГО України. — Ф.263. — Спр. 66498 фп. — T.I. — Арк.41–53).

[69]

Представлятися — тут: виглядати.

[70]

Господарка — тут: господарювання.

[71]

Ґренер Вільгельм (1867–1939) — німецький військовий і політичний діяч, начальник штабу німецьких військ в Україні 1918 р.

[72]

Гертлінґ Георг (1843–1919) — граф, німецький політичний діяч, райхсканцлер.

[73]

Після звітів — тут: згідно зі звітами.

[74]

Людендорф Еріх (1865–1937) — німецький генерал. У 1914–1916 pp. був помічником Пауля Гінденбурґа й фактично керував воєнними діями на Східному фронті, а в 1916–1918 pp. - усіма збройними силами Німеччини.

[75]

Гірняк Никифор (1885–1962) — український військовий діяч, сотник УСС, отаман УГА. Учасник українсько-польської війни 1918–1919 pp. Брав участь в організації Червоної УГА. Автор спогадів про Василя Вишиваного.

[76]

Йдеться про створення у Львові українськими послами австрійського парламенту, депутатами галицького й буковинського сеймів, лідерами українських політичних партій та греко-католицькими ієрархами Української Національної Ради. Незабаром її виконавчий комітет виїхав до Відня для узгодження з австрійським урядом питання про утворення західноукраїнської держави.

[77]

Результатом Листопадового повстання стало проголошення Західноукраїнської Народної Республіки 9 листопада 1918 р.

[78]

Микитка Осип (1871–1920) — український військовий діяч, генерал-майор УГА. 1918 р. — комендант легіону УСС. У серпні 1919 р. призначений начальником Київського гарнізону. Від листопада 1919 p. до лютого 1920 p. — командувач УГА. 10 лютого 1920 p. виданий Одеській ЧК членами Начального ревкому УГА. Після піврічного ув'язнення в підмосковному Кожухівському концтаборі розстріляний у Москві в серпні 1920 р.