Читать «Автобіоґрафія» онлайн - страница 21

[20]

Франц Йосиф I (1830–1916) — австрійський імператор (від 1848 р.) і угорський король (від 1867 р.). Сів на престіл у грудні 1848 р. внаслідок зречення трону імператором фердінандом І під час «Весни народів». По смерті Франца Йосифа імперією правив останній імператор з дому Габсбурґів Карл І.

[21]

Жовнір — вояк, солдат.

[22]

Горожанське право — цивільне право.

[23]

Апанаж — земельне володіння.

[24]

Побирати — тут: одержувати.

[25]

Кавцький (Каутський) Карл (1854–1938) — один з лідерів німецької соціал-демократії і 2-го Інтернаціоналу. Автор багатьох теоретичних творів, що сприяли поширенню марксизму. Після приходу Гітлера до влади емігрував до Відня, а 1938 р. — до Голландії, де й помер.

[26]

Можливо, це Адлер Макс (1873–1937) — один з лідерів австрійської соціал-демократії, філософ-ідеаліст, теоретик австромарксизму або Адлер Фрідріх (1879 —?) — один з лідерів австрійських правих соціалістів, філософ-махіст.

[27]

Нітше (Ніцше) Фрідріх (1844–1900) — німецький філософ-ідеаліст і поет.

[28]

Вільгельм Габсбурґ командував ротою 13-го полку уланів, який рекрутувався переважно з українців Золочівського повіту (нинішня Львівська область).

[29]

Урльоп — відпустка.

[30]

Загирилася — загубилася.

[31]

Гінденбурґ Пауль фон (1847–1934) — німецький військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал. Під час Першої світової війни від листопада 1914 р. — командувач військ Східного фронту, від серпня 1916 р. — начальник Генерального штабу, фактично головнокомандувач, У 1925–1934 pp. - президент Веймарської республіки.

[32]

Змисл — чуття.

[33]

Опінія — думка.

[34]

Добра — маєтки.

[35]

Болбачан (Болбочан) Петро (1883–1919) — український військовий діяч. Під час Першої світової війни — офіцер 38-го Тобольського полку. Восени 1917 р. організував з українців 5-го армійського корпусу полк Української Республіки, який увійшов до складу Другої сердюцької дивізії в Києві. Від березня 1918 р. — командир 2-го Запорізького кінного полку в Запорізькій дивізії. 5 листопада 1918р. отримав звання полковника армії Української Держави. Під час протигетьманського повстання очолив Запорізьку дивізію, командував Лівобережною групою Армії УНР. Після відступу з Лівобережжя усунутий від командування корпусом. У червні 1919 р. в Проскурові вдався до спроби самовільно обійняти командування цим з'єднанням і за вироком військово-польового суду розстріляний.

[36]

Підхлібне — тут: схвально.

[37]

Купелі — водний курорт.

[38]

Окуневський Ярослав (1860–1929) — австрійський військовий лікар, український громадський діяч, письменник, адмірал флоту Австро-Угорщини, кавалер найвищих нагород Австро-Угорщини, Іспанії та Китаю. Першим розробив статут медичної служби морського флоту, використаний багатьма країнами світу. Автор спогадів «Чорногора і чорногорці», «Листи з чужини» та ін.