Читать «По багряному сліду» онлайн - страница 17

— Кажуть, що геніальність — це невичерпна здатність працювати, — зауважив він з усмішкою. — Це дуже невдале визначення, але його можна застосувати до роботи детектива.

Грегсон і Лестрейд з великою цікавістю і деякою зневагою стежили за рухами свого колеги-любителя. Обидва, певно, не розуміли того, що я вже почав усвідомлювати: вони не помічали, що всі дії Шерлока Холмса були спрямовані до певної практичної мети.

— Ну, що ви про все це думаєте? — спитали вони разом.

— Я відібрав би у вас заслугу в цьому ділі, якби наважився допомагати вам, — зауважив мій приятель. — У вас такі успіхи, що моє втручання просто зайве.

В його голосі відчувався неприхований сарказм.

— Якщо дасте мені знати, як іде розслідування, — продовжував він, — то я радо допоможу вам чим тільки зможу. Тимчасом я хотів би поговорити з констеблем, який знайшов труп. Можете дати мені його прізвище і адресу?

Лестрейд зазирнув у свою записну книжку.

— Джон Ренс. Він зараз вільний від служби. Ви знайдете його в будинку № 46 на Одлей Корт, Кенінгтон Парк Гейт.

Холмс записав адресу.

— Ходімо, докторе, — сказав він. — Провідаємо його. А вам скажу одну річ, яка може допомогти в цій справі, — продовжував він, повертаючись до двох детективів. — Тут було вчинено вбивство. Убивця — чоловік більш як 6 футів заввишки, у розквіті сил: має малі, як для його зросту, ноги, взутий у грубі з тупими носками чоботи і курить тріхінопольські сигари. Він приїхав сюди з своєю жертвою в чотириколісному кебі, запряженому конем, у якого на трьох ногах були старі підкови, а на передній правій — нова. Очевидно, вбивця мав рум'яне обличчя, нігті на правій руці були в нього дуже довгі. Це лише кілька вказівок, але вони можуть вам стати в пригоді.

Лестрейд і Грегсон перезирнулися один з одним, недовірливо посміхаючись.

— Якщо цей чоловік був убитий, то як? — спитав Лестрейд.

— Отрута, — одрубав Шерлок Холмс і рушив до виходу. — Ще одно, Лестрейд, — додав він, обертаючись у дверях: «Rache» — по-німецьки «помста»; отже, не марнуйте часу на розшуки міс Речел.

Кинувши цю фразу, як парфянську стрілу, він вийшов, лишивши обох суперників з роззявленими від подиву ротами.

Розділ IV

РОЗПОВІДЬ ДЖОНА РЕНСА

Була перша година, коли ми вийшли з будинку № 3 на Лорістон Гарден. Шерлок Холмс завів мене до найближчого телеграфу, звідки він послав довгу телеграму. Потім покликав візника і звелів відвезти нас на адресу, дану Лестрейдом.

— Нема нічого ліпшого, ніж свідчення з перших рук, — зауважив він. — Я вже маю свою думку про цю історію, та не зашкодить узнати все, що тільки можливо.

— Ви дивуєте мене, Холмс, — промовив я. — Безумовно, ви не так впевнені у всіх цих подробицях, як удаєте.

— Помилки не може бути, — відказав він. — Найперше, що я помітив, прибувши туди, це були колії від коліс якогось екіпажа біля самого краю тротуару. Протягом тижня, аж до вчорашньої ночі, дощу не було, отже, ті колеса, які лишили такий глибокий слід, побували там цієї ночі. Видно було також сліди кінських підків, контури однієї з них були чіткіші, ніж інших трьох. Ясно, що це була нова підкова. А що екіпаж був там після того, як почався дощ, а не вранці, — за це поручився Грегсон, — то, виходить, екіпаж був там десь уночі і привіз у будинок цих двох людей.