Читать «20 000 років під кригою» онлайн - страница 75

_{Про можливу користь для людства підземних пожеж Мор Йокаї нічого не сказав у своїй книзі.}

_{Останні розділи романа «20 000 років під кригою» особливо цікаві. Незвичайна фабула, складні ситуації, в які потрапляють герої, майстерно розкриті характери цілком захоплюють увагу. Картини величного спокою кришталевої печери, людських постатей у призмах кристалів, пробудження їх від тисячолітнього сну — плід великого натхнення. Фантастичні вигадки — одна яскравіша за іншу — складають високохудожнє мереживо окремих розділів твору. Тут письменник особливо далекий від наукових даних і уявлень про певні геологічні процеси. Кристали гірського кришталю утворюються переважно в рудних жилах, у порожнечах метаморфічних, або змінених гірських порід, серед вулканічної лави. Вони іноді досягають кількох метрів довжини. Кристали гірського кришталю, як і кристали кварцу, утворюються з гарячих, так званих гідротермальних розчинів, які виходять з глибоких шарів земної кори. Там термальні розчини виникають внаслідок конденсації водяної пари, що виділяється з магми — розплавленої глибинної маси Землі — в процесі її охолодження та кристалізацій Разом із водяною парою з магми виносяться різні рудні елементи. Осідаючи в тріщинах земної кори, в порожнечах та серед гірських порід, гідротермальні продукти утворюють рудні родовища. Там же, за певних умов, виникають великі кристали гірського кришталю. Отже, поховання людей у кристалах кришталю неможливе. Знахідки таких поховань у гірських печерах і оживлення людей із кристалів — художня вигадка. З початку і до кінця художньою вигадкою є також картина звільнення людей з кришталевої труни. Кристали гірського кришталю не розпадаються ні при електризації, ні від струсу, як це зображує Мор Йокаї.}

_{Звільнившись від крижаного полону й темряви підземелля, герой романа «20 000 років під кригою» Петро Галиба разом із своїми новими супутниками спостерігає результати дії вулкана, що його він запалив. У нагрітому грунті та у вулканічному озері з гарячою водою зароджується нове життя. Фантастичні картини виникнення, поширення і вимирання різних представників органічного світу проходять свій розвиток у загравах вулканічного виверження. Спочатку вода в озері стає аж червона від численних найпростіших організмів. Потім у ній виникають черв'ячки, молюски. На підводних скелях повисають зелені водорості, з'являються водяні лілії, а на побережжі озера — очерет і чагарник. Казкові поліпи, тендітні медузи, раки, численні комахи, павуки одні за одним виходять на арену життя. Тишу порушує квакання жаб, армія плазунів оточує мандрівника, якого вже долає пропасниця. А коли Галиба одужав — навколо нього знову панувала північна полярна ніч…}

_{Лаконічно й соковито змальовує письменник фантастичні картини відродження життя. Він з жалем відзначає, що виникнення різних тварин природа закрила заслоною тисяч таємниць, не дозволяючи заглянути в свою майстерню. Поза увагою героя романа лишилися наукові дані про еволюцію тваринного світу та певних і характерних представників живої природи на окремих етапах історії життя на Землі.}