Читать «Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори» онлайн - страница 165

Джон Роналд Руел Толкін

– Новий голова мудрий,– провадив Балін,– і його дуже шанують, адже саме йому завдячує місто своє нинішнє процвітання. Люди складають пісні, в яких співається, що в його дні потекли золоті річки.

– Отже, так чи так, а пророцтва давніх пісень виявилися правдивими!– зауважив Більбо.

– Авжеж!– підтвердив Гандальф.– А чого б їм було й не справдитися? Ти ж не перестанеш вірити в пророцтва тільки тому, що сам допоміг їм здійснитися? І чи не думаєш ти, що тільки своїм таланом ти вирятовувався з усіх твоїх пригод і тільки заради свого власного добра? Ти просто чудовий гобіт, пане Злоткінс, і я тебе дуже люблю, але, зрештою, ти – лишень маленький чоловічок у великому світі!

– То й слава небу!– сказав Більбо, сміючись, і подав чарівникові посудину з тютюном.

Примітки

1

Ель, портер — різновиди пива.

2

Руни — літери давньогерманського письма.

3

 Фут — міра довжини; дорівнює 30,48 см.

4

Ярд — міра довжини; дорівнює трьом футам, або приблизно 91 см.