Читать «Польові дослідження з українського сексу» онлайн - страница 72

Ледi й джентльмени — нi, наразi тiльки ледi, точнiше, одна ледi: Донна зi схiдноєвропейських студiй, одна з небагатьох, iз ким ти за цей час заприязнилась, рослява напiвiрландка-напiвслов’янська мiшанка, досить приємне для ока поєднання: пшеничне волосся, теплi карi очi, високi вилицi, шкiра, притрушена дрiбною зерню ластовиння, як добре пропечена булочка кмином, — в унiверситетському буфетi, де ви умовилися на ланч, курити заборонено, i Донна, допивши з паперового кубка ту гарячу темно-буру рiдину, яку американцi чомусь називають кавою, тут-таки запихає в рота жуйку: сублiмацiя курива. Це ремигання в неї виглядає цiлком симпатично, може, тим, що Донна багато й щиро смiється, i вiд того враження, наче цiлий час розсмаковує щось смiшне. Дисертацiю вона пише про гендеризм у пост-комунiстичнiй полiтицi: її не на жарт цiкавить, чому в тiй полiтицi не було й нема жiнок, — запитання, що незмiнно заганяє тебе в глухий кут, скiльки б тобi його не ставили захiднi iнтелек-туали (блiн, ну звiдки менi знати?). Здається, Донна пiдозрює, що тут корiнь усiх наших проблем: як усi фе-мiнiстки, вона певна, що men are full of shit, iно дай їм волю — починаються вiйни, концтабори, голод, розруха, вiдключають гарячу воду й електроенергiю, а факультету знов урiзають кошти на цей рiк, i справа з її докторатом затягується. Отож твою iсторiю Донна бере — не те що до серця, а, здається, вiдразу собi до течки. Ледi й джентльмени, я продовжую.