Читать «Гробниці Атуану» онлайн - страница 78

Урсула Ле Ґуїн

Між їхніми обличчями снували сірі клапті туману. Човен легенько погойдувався на хвилях. Навколо все ще стояла ніч.

— Гаразд, — погодилася Тенар, глибоко зітхнувши. І після тривалої паузи додала: — Швидше б уже дістатися туди...

— Все буде добре, крихітко!

— А ти хоча зрідка туди припливатимеш?

— Припливатиму, коли зможу.

Сяйво між ними згасло. Їх щільно оточила ніч...

* * *

Не раз сходило та заходило зимове сонце, не раз ясну погоду псували крижані вітри, доки "Світозор" дістався до Найдальшого моря. Спритно оминаючи торгові кораблі, Гед і Тенар перетнули жваві морські шляхи, минули Евалнорські протоки і, зрештою, прибули у Хавнорський порт.

Перед очима подорожан височіли білосніжні вежі славетного міста. На червоних дахах лежав сніг, а на щоглах сотень кораблів крижаним сяйвом виблискувала паморозь. Звістка про Гедове повернення неслася попереду їхнього човна, бо хто ж тут не знав червоного латаного-перелатаного вітрила "Світозора"? На засніженому березі зібрався велелюдний натовп, а в прозорому зимовому повітрі над головами хавнорців майоріли стяги.

Тенар у своїй чорній мантії непорушно сиділа на кормі човна. Час від часу вона позирала то на каблучку, що прикрашала її зап'ясток, то на строкату юрму, то на палаци, увінчані високими вежами. Та ось Тенар підняла свою руку вгору, і срібний браслет Ерет-Акбе заіскрився у сонячному промінні. З берега долинули радісні вигуки, які потонули у гомоні хвиль. Гед спрямував човен до причалу, і кільканадцять дужих рук ухопили линву, яку він кинув на пірс. Чаклун вистрибнув із човна і подав руку Тенар.

— Ходімо! — посміхаючись, мовив Гед, і Тенар, тримаючи його за руку, повагом рушила білими вулицями Хавнору. У цю мить вона була дуже схожою на дитину, котра повертається додому.

Зноски

1

Кабиця — яма, де вміщують казан, під яким розкладають вогнище для варіння, топлення чого-небудь.

2

Слебезувати — читати, декламувати по складах.

3

Капітель — горішня частина колони, на яку спирається балка.

4

Лікоть — старовинна міра довжини, приблизно в півметра.

5

Мускус — дуже пахуча речовина рослинного або тваринного походження.

6

Штивний — негнучкий.

7

Шатня — те саме, що й гардероб.

8

Ляда — рухома покришка, дверцята, що прикривають отвір у середину чого-небудь.

9

Штаба — залізний засув, яким замикають двері.

10

Прозурка — невеличкий отвір, віконце для спостереження.

11

Вершок — давня міра довжини, що дорівнює 4,4 см.

12

Планшир — захисний обвід із дерев'яних брусів або сталевих полиць на борту човна.