Читать «Я 11–17... Небезпечний маршрут» онлайн - страница 51

Що це могло означати? Насамперед те, що Крамергоф веде подвійну гру. Та чи не простіше було б арештувати Дементьєва, коли він прийшов у гестапо за пропуском?.. Простіше, звичайно, та це нічого йому б не дало. Крамергоф переконався в цьому на першому допиті. Ну звичайно, вони вирішили спочатку дізнатися про нього все, що можна. «Що ж, будь ласка! Ми будемо поводитися якомога спокійніше і постараємось полегшити роботу шпигунові».

Дементьєв повернув на вулицю, паралельну Портовій, і пішов в напрямку до свого будинку. Він ішов, гучно цокаючи підборами, не поспішаючи, а перед своїм будинком уповільнив ходу рівно настільки, щоб шпигун міг точно встановити, в який під'їзд він увійшов.

Швидко піднявшись на один сходовий проліт, Дементьєв зупинився і завмер. Чи увійде шпигун у під'їзд? Ні. Ось він пройшов мимо дверей, зупинився… пішов назад.

Дементьєв вибіг на свій поверх і відімкнув двері ключем. Не запалюючи світла, він швидко висунув чемодан, відкрив його і увімкнув рацію. Треба негайно повідомити про вихід двох транспортів. Це найголовніше. Напевно, агент зараз доповість по телефону, що об'єкт дома. Навіть якщо вони негайно наскочать на квартиру, у Дементьєва є ще десять-п'ятнадцять хвилин, достатніх, щоб передати радіограму. І ще з двома транспортами буде покінчено. Ну, а після цього… Ключ звично і швидко вистукував точки і тире.

Радіограму передано. Дементьєв зсунув фальшиве дно чемодана, хотів його закрити, але передумав: хай стоїть коло дивана розкритий. Звичайний чемодан із звичайними речами, в яких хазяїн рився перед тим, як лягти спати.

Дементьєв зняв шинель, не поспішаючи роздягнувся і ліг у ліжко. Майже годину він не засинав, чекаючи візиту гестапо. Він був певний, що такий візит буде, але чомусь не вважав за потрібне рятуватися втечею. Мені, оповідачеві, який знає, що буде далі, хочеться крикнути Дементьєву: «Тікай!» Але він мене не почує. А заочно судити його за те, що він не рятується, я не збираюсь… Та наліт на його квартиру поки що не входив у план Крамєргофа. Дементьєв заснув.

18

Потім йому здалося, що решту ночі він бачив якийсь один дивний сон. З усіх боків його обступали невидимі люди, вони по черзі вимовляли його фальшиве прізвище: «Рюкерт, Рюкерт». Він намагався по звуку голосів побачити цих людей, але вони були невидимі.

І знову то за плечима, то звідкілясь зверху долинало одне й те саме слово: «Рюкерт, Рюкерт, Рюкерт!»

— Рюкерт, відчиніть! — раптом прозвучало виразно, голосно і вже наяву.

Дементьєв не встиг збагнути, що діється, як двері з тріском розчинилися. Виламаний дверний замок відлетів до стіни. В кімнату з пістолетами в руках вдерлися четверо гестапівців на чолі з Крамергофом. Один з них засвітив світло. Другий став у ногах Дементьєва, наставивши на нього пістолет. Дементьєв, не піднімаючись, здивовано дивився на них.