Читать «Пригода опівночі. Однієї дощової осені» онлайн - страница 22

Петр Тошков — завзятий рибалка. Він має мотоцикл марки «Ява», на якому в святкові дні або під час відпустки роз'їжджає по всій країні.

Тепер хочу звернути вашу увагу на такі факти. У документах органів Державної безпеки прізвище Тошкова згадується двічі, причому в зв'язку з іншими особами. Торік, 2 січня, два дипломатичні «чиновники», представники західних держав (цих «чиновників» пізніше вигнали з нашої країни як персон нон грата), прогулювалися в околицях курорту «Боровець». З ними був і Петр Тошков. 7 травня цього року Петр Тошков ловив рибу недалеко від Слівніци. Його цілий день супроводив Крум Славов Хаджіхристов, мешканець села Слівніци, колишній фельдфебель царської армії, який відбув покарання за вироком народного суду після 9 вересня 1944 року.

Отже, Петр Тошков підтримує зв'язок з західними дипломатами, персонами нон грата, зустрічається з політичними злочинцями, роз'їжджає в прикордонному районі, не маючи на те спеціального дозволу, бачиться з особами, родичі яких стали зрадниками батьківщини і зв'язані з шпигунськими агентурами. Зовсім неважко припустити, що саме людина з такою характеристикою здатна надсилати непридатну вакцину в заражені райони. Докази? Прошу! Я їх знайшов.

Учора після робочого дня я переглянув листування між відділом постачання і складом. Дуже радий, — тут Славі Ковачев глянув на Абакума, — що й ви, товаришу Захов, ідете по моїх слідах, тобто працюєте за моїм методом, бо я застав вашого помічника лейтенанта Маркова за читанням тих самих листів. Не знаю, які ваші висновки, але мої відкриття, як і відкриття лейтенанта Маркова, цілком тотожні. Що примусило мене переглянути листи? Я просто хотів дізнатися, яку вакцину одержав відділ з НДР і які розпорядження давав Петр Тошков начальникові складу, де зберігається вакцина, Венцеславові Рашкову.

Насамперед ми переглянули вихідну кореспонденцію відділу, копії листів, які Петр Тошков надсилав на адресу складу. Нашу увагу привернув досить довгий лист, в якому завідуючий відділом давав вказівки, як треба зберігати німецьку вакцину. Цитую буквально: «Зберігати в холодильній шафі, в темряві, при температурі не вище 6 градусів за Цельсієм». Лист був датований 4 березня і мав два підписи: з правого боку — Петра Тошкова і з лівого —Ірини Теофілової, секретарки відділу. «Давайте перевіримо, чи виконав Венцеслав Рашков ці спеціальні умови», — запропонував лейтенант Марков. Але я сказав йому: «Давайте спочатку перевіримо, чи одержав він взагалі цього листа».

Ми розкрили папку, в яку Кинчо Настев, — помічник Венцеслава Рашкова, — складав вхідну кореспонденцію. Знайшли оригінал листа від 4 березня і з першого погляду зрозуміли, що між ним і копією є деяка відмінність. Ми здивовано перезирнулись і почали звіряти оригінал з копією. В тому місці, де в копії написано: «Зберігати в холодильній шафі, в темряві, при температурі не вище 6 градусів за Цельсієм», текст в оригіналі було змінено так, цитую буквально: «Зберігати в шафі при температурі не вище 26 градусів за Цельсієм». Слова «в холодильній» і «в темряві» пропущені, а до цифри «6» спереду приписано цифру «2». Немає сумніву, що ця зміна в тексті сприяла створенню таких умов зберігання вакцини, в яких вона неодмінно псувалася.