Читать «Стрижений вовк» онлайн - страница 4
О. Генрі
І я кладу дві його тисячі до внутрішньої кишені свого піджака. Ціла пачка по двадцять доларів.
- А тепер,- кажу далі Меркісонові,- діставай годинник. Ні, він мені не потрібен,- заспокоюю його.- Поклади годинник на стіл і сиди, поки він процокає годину. Тоді можеш устати. А як спробуєш наробити галасу чи встанеш раніше, ми роздзвонимо про тебе на весь Грассдейл. Мені здається, твоя репутація тобі дорожча, ніж дві тисячі доларів.
І ми з Енді пішли.
В поїзді Енді довго мовчав. Нарешті каже:
- Джеффе, можна поставити тобі одне запитання?
- Навіть двоє,- кажу я.- Чи хоч сорок.
- Коли ти все це придумав - іще до того, як ми вирушили з Меркісоном у дорогу?
- Ну звісно,- кажу я.- А то ж як? Хіба ти мав на думці не те саме?
Добрих півгодини Енді знов мовчить. Певне, бувають у нього хвилини, коли він зовсім не розуміє моїх правил добропорядності й систему моральної гігієни.
- Джеффе,- нарешті озивається він,- колись, як матимеш вільну часинку, будь ласка, накресль мені діаграму твоєї совісті. Тільки щоб з примітками, з поясненнями. Я б хотів час від часу нею користуватися.