Читать «Сон кельта» онлайн - страница 202

Щоб утекти від нав’язливих переслідувань, об’єктом яких він став як автор «Синьої книги», він попросив у міністерстві ще кілька днів відпустки й поїхав провести їх до Німеччини. Берлін справив на нього надзвичайне враження. Німецьке суспільство, що перебувало під владою кайзера, здалося йому моделлю сучасності, економічного розвитку, порядку й ефективності. Хоч той візит і був дуже коротким, він послужив йому для того, щоб туманна ідея, яка виникала в його уяві вже протягом певного часу, відтоді конкретизувалася й перетворилася на вершину його політичної діяльності. Щоб здобути свою незалежність, Ірландія не могла розраховувати на розуміння, а тим більше на сприяння Британської імперії. У ті дні це стало очевидним. Одна можливість того, що англійський парламент знову почне дебати з проекту закону, який надав би Ірландії автономію (Home Rule) і який Роджер та його радикальні друзі вважали недостатньою формальною поступкою, спровокувала в Англії запеклий патріотично-шовіністичний протест, і не тільки серед консерваторів, а й серед широких ліберальних та прогресивних кіл, включно з робітничими синдикатами та цехами ремісників. У самій Ірландії перспектива того, що острів може здобути адміністративну автономію, спричинила палкі протести серед юніоністів Ольстеру. Вибухнули заколоти, формувалося військо добровольців, у народі збирали гроші на закупівлю зброї, і десятки тисяч людей підписали Пакт, у якому ірландці Півночі сповіщали, що не приймуть Гоум-Рул, якщо він буде проголошений, і що захищатимуть перебування Ірландії у складі імперії своєю зброєю і своїми життями. За таких обставин, думав Роджер, прихильники повної незалежності Ірландії повинні шукати союзу з Німеччиною. Вороги наших ворогів — це наші друзі, а Німеччина була найочевиднішою суперницею Великої Британії. У випадку війни поразка Великої Британії відкрила б унікальну можливість для Ірландії здобути незалежність. У ті дні Роджер багато разів повторював давнє прислів’я націоналістів: «Невдачі Англії — радість для Ірландії».

Але тоді як він прийшов до цих політичних висновків, якими ділився лише з друзями-націоналістами під час своїх подорожей по Ірландії або в Лондоні, в домі Аліси Стопфорд Ґрін, саме Англія поставилася до нього з любов’ю й захватом за його діяння. Думаючи про це, він почував себе ніяково.

Протягом усього цього часу, попри розпачливі зусилля Перуанської Амазонської компанії, щоб уникнути її, з кожним днем ставало все очевиднішим, що фірма Хуліо Арани перебувала під великою загрозою. Її низький престиж став ще нижчим унаслідок скандалу, який вибухнув, коли Горас Тсорогуд, журналіст газети «Морнінґ Лідер», який перебував у центральних конторах Сіті, намагаючись узяти інтерв’ю в директорів компаній, одержав від одного з них, сеньйора Абеля Ларко, близького родича Хуліо Арани, конверт із грішми.