Читать «Скоропад» онлайн - страница 16

Ініціятором Залізної Остроги був Лев Лепкий. Це було пізньою осінню-зимою 1916 року, коли після великих втрат, що їх зазнали Усусуси за російської офензиви під Бережанами, над річкою Жовнівкою, відтягнули їх до вишколу в Розводові к. Миколаєва. Головною ціллю Залізної Остроги мало бути плекання товариської культури й формування характеру на базі вояцької лицарськости. Вояки в активній службі не люблять патріотичної фразеології — і тому її не було в Залізній Острозі. Це був наполовину товариський клюб, наполовину лицарський орден. Офіційно так і називалося «Лицарство Залізної Остроги» (ЛЗО). Його барвами були — чорна і червона. ЛЗО мало свої відзнаки — «інсиґнїі»: меч і булаву для «великого комтура», щит для «окличника», кийок для «обрядника», себто майстра церемонії. Старшину Залізної Остроги становили: «великий комтур» — Іван Цяпка-Скоропад, два «малі комтури», «церемонієр» — Лев Лепкий, «канцлер», «окличнцк», «скарбник», «господар», «писар» і «підчаший». Автором цієї термінології був також Лев Лепкий. До Залізної Остроги належали майже всі старшини вишколу і коша УСС. Всі члени діставали прозвища, як Добриня, Ревуха й інші.