Читать «Світла і тіні ОУН» онлайн - страница 8

З погляду майбутнього організації дуже важливою була референтура юнацтва. Спеціяльні референти та інструктори на організаційних ступенях (при краєвій, окружній, повітовій екзекутивах) мали завдання виховувати окремі гуртки доростаючої середньошкільної молоді на майбутніх членів організації, і в цей спосіб був забезпечений безперебійний доплив все нових членів у ряди ОУН.

Серед середньошкільників був великий грунт для підпільної роботи. Старші річники цієї молоді мали в час постання ОУН певні зв'язки до підпілля ще з років існування УВО, і з моментом злиття УВО з новоствореною ОУН вся ця молодь автоматично перейшла в ряди нової організації. Розв'язання ворожою владою «Пласту» і заборона будь-яких організацій середньо-шкільної молоді залишили серед цієї молоді пустку, яку скоро заповнили підпільні клітини юнацтва ОУН. Спроба керівників «Пласту» втримати цю корисну організацію в підпільних формах не мала більшого успіху, бо загальне наставлення цієї організації виховувати молодь у патріотичному дусі не витримувало конкуренції з поставленням цієї справи в ОУН, що не вдоволялася самим виховуванням, але підготовляла молодь до майбутньої, недалекої діяльности. Голод чину вирішив, що вплив на середньошкільну молодь захопила ОУН.

З внутрішньо-організаційного погляду важливою була ідеологічно-політична референтура, завданням якої було кувати політичну думку в організації і вщеплювати її в ряди членства. З природи речі центральну ролю в цьому напрямі виконувала ідеологічно-політична референтура в Краевій Екзекутиві, що вважалася тоді найвищою в ієрархії всіх референтур. Це зрозуміле, коли врахувати, що для молодого членства організації шукання шляхів і метод підпільної політичної дії та їхнього теоретичного обґрунтування були рішальні. Короткий, дво-, трирічний, протяг часу діяльности цієї референтури з довгими, цілонічними дискусіями, з гарячковим зачитуванням та виписуванням витягів із всякої, часто насліпо захопленої публіцистики та різної політичної літератури сильно об'єднав учасників цих дискусій між собою, а головно тодішніх мешканців згаданого Академічного Дому. Вони — з перспективи часу можна про це одверто сказати — спільно мріяли мрії своєї молодости, разом ширяли в поривах та набирали віри в себе і діло, на яке поривалися. Тоді зав'язалася політична і особиста приязнь, тоді висунулися на чоло певні особи, тоді оформився певний, окреслено молодечий стиль роботи і певний спосіб думання, що характеризують роботу останків цього середовища до сьогодні.

Цікаву роботу виконувала референтура громадської роботи чи, як тоді вона називалася, референтура т. зв. органічного сектору. Це була ділянка роботи, яку думали монополізувати за собою, як було згадано, наші залеґалізовані, старі партії. ОУН як підпільна організація трактувала цей відтинок, відповідно до своєї настанови, другорядно. Проте громадській роботі присвятила вона багато уваги, трактуючи одначе громадські установи не як самоціль, а як засіб для виховання загалу. Відповідно до цього певна кількість членів організації була відставлена до громадської роботи. Йшлося про те, щоб громадські установи давали максимум національного виховання, щоб «Просвіти», «Рідні Школи», кооперативи, спортові гуртки і т. д. найкраще виконували свої завдання.