Читать «Різник із Городоцької» онлайн - страница 122

Андрій Кокотюха

— Ви щось сказали про мороз, пані Магдо.

— Так, мороз нині трошки більший, ніж учора. Довго змушуєте на себе чекати.

— Все, що хотіли мені сказати сьогодні?

— Треба жити далі, Климентію.

Шацький кивнув, мовчки погоджуючись.

— Десь я це сьогодні вже чув, Магдо. Зовсім навіть недавно…

Київ, листопад 2015 — лютий 2016 р.

Література

1. Гвара. Автентична Львівська Абетка. — !FEST. Холдинг емоцій.

2. Козицький Андрій, Білостоцький Степан. Кримінальний світ старого Львова. — Львів: Афіша, 2001.

3. Лемко Ілько. Цікавинки з історії Львова. — Львів: Апріорі, 2011.

4. Лильо Ігор. Львівська кухня. — Харків: Фоліо, 2015.

5. Мельник Ігор. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів: Апріорі, 2012.

6. Мельник Ігор. Довкола Високого замку. — Львів: Апріорі, 2010.

7. Реньяр Поль. Умственные эпидемии. Историко-психологические очерки. — Репринтне відтворення видання Ф. Павленкова, 1889.

Примітки

1

До 1964 року вона складалася з трьох окремих частин, які перетікали одна в іншу. Кожна мала свою історичну назву. Місце дії роману має топографічну прив’язку до цього місця. Тому тут і далі задля уникнення плутанини в тексті вона згадується як Городоцька.

2

Одна з частин сучасної Городоцької, тягнеться від Краківського собору до костела Святої Анни.

3

Тут: подругами, приятельками.

4

Тут: самоназва етнічних українців за межами сучасної України.

5

Кракідали — район Львова, на той час — одна з околиць, котра починалася відразу за Краківським базаром. Був місцем компактного проживання євреїв.

6

Клепарів — район Львова, раніше — однойменне селище в центрально-південній частині міста.

7

Посада президента міста відповідала нинішній посаді міського голови.

8

«Копернік» — один із найстаріших кінотеатрів Львова, відкритий на вулиці Коперніка 1912 року під назвою «Санс-Рівал». Того ж року назву змінили на згадану.

9

Москвофіли — мовно-літературна і суспільно-політична течія серед українського населення Галичини, Буковини й Закарпаття у 1819 — 1930-х рр. Обстоювала національно-культурну, а пізніше — державно-політичну єдність з російським народом і Росією.

10

У Галичині хрунь — підла, продажна особа, часто вживається стосовно виборних, котрі не виконують обіцянок виборців.

11

Аста Нільсен — Аста Софі Амалія Нільсен (1881–1972), датська акторка, зірка німецького німого кіно початку ХХ століття. Її ролі у фільмах «Чужий птах» та «Бідолашна Дженні» визнані такими, що зазіхають на традиційні для того часу моральні норми.

12

Франческа Бертіні — псевдонім Елени Серачіні Вітьєлло (1889–1985), першої італійської жінки-режисера, продюсера, сценариста, «діви» європейського німого кіно початку ХХ століття.

13

Мюзидора — псевдонім Жанни Рок (1889–1957), французької актриси, сценариста, режисера. Починала з невеликих ролей фатальних жінок.

14

«Перша фірма виробництва і прокату фільмів» заснована у Львові 1912 року. Водночас виникає «Синдикат галицького кінопромислу».