Читать «ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ» онлайн

Юрій Дрогобич

ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ

ВСТУП ДО КНИГИ «ПРОГНОСТИЧНА ОЦІНКА 1483 РОКУ»

Більшість тепер виставля напоказ свої праці, святотче,Дбаючи щонайпильніш про честолюбство та зиск.Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням:Хай буде користь від них роду людському в життіНі, не даремні вони й не для реготу писані мною;Виплід Мінерви цей труд, родом з надхмарних країв.Знаю: для тебе нема таїни у підмісячнім світі,Нині ти, бачу, спізнав силу могутню зірок.Обшири неба для наших очей незбагненно великі,Розумом легко, проте, можемо їх осягнуть.Наслідки ми за причинами і навпаки визначаєм,Так відкривається шлях, що до ефіру веде.Все у підмісячнім світі живе за законами неба,Нами керують також (хто заперечить!) зірки.Правлять без примусу, а як, бува, настрашать випадково,Розум підкаже, проте, як ту біду відвернуть.Ти досягнув завдяки своїй зірці найбільшої цноти –З тої причини усі мають за Бога тебе.Певно, любов’ю Венери й Юпітера стиснене, СонцеПравити світом тебе настановило колись.З ласки господньої все ти вже маєш, от тільки хай ЗіркаРоки подовжить тобі, – Рим цього зичить також.Будь же прихильним до книги: вона допоможе пізнатиТе, що невдовзі гряде, – знати яке вже пора:Отже, в які саме дні тобі доля ласкава всміхнеться,І, навпаки, у які – лиха незнаного жди.Дні, коли Марс запанує, коли буде мир, ти побачиш,Де, у якому краю треба чекати чуму.Місяця й Сонця затемнення – знак для державця зловісний.Ції та інші дива хочемо тут показать.

ЛИСТ МАГИСТРА ГЕОРГІУСА ЗІ ЛЬВОВА З РУСІ ДО МАГІСТРА МИКОЛИ ЧЕПІЛЯ З ПОЗНАНІ, ЯКИЙ МЕШКАЄ У РИМІ

(від 6 лютого 1478 року)

Високоповажному мужу, магістру Миколі Чепілю із Познані, який нині живе в Римі, покровителю і другу єдиному

1477 року, 26 листопаду в Гейлічці, в (…) пан Грегоріус (…)

…якнайліпша доля ваша і нехай все завершиться на втіху вам. І якщо моя доля буде неприхильною, внаслідок чого все частіше (…) я радий, що доля найдорожчого друга (…) і багата. Доля вибрала мене, охопленого страхом і злим словом більше (…) так що те небагато, що маю, і що хочу заробити в ці дні, дістаю не без великих труднощів, не без тяжких хвилювань, не без великої роботи. І рідко в який день я спокійний, без печалі і турботи тяжкої з’їм свій хліб. У мене не вистачає засобів, тому я прошу консула [знайти] якийсь засіб, завдяки чому я міг би вести життя мирне і тихе на батьківщині. Якщо стане в ваших силах, щоб я, послуговуючи кому-небудь, отримав бенефіцій на батьківщині, то я прошу усіма силами – порекомендуйте мене, і ліпше всього якому-небудь кардиналу чи єпископу, який захоплюється астрологією, або тим, хто хоче прикрасити свою курію астрологом, так як поступають найчастіше. Мені не буде важко служити навіть два чи три роки і заглиблюватись в таємниці народження і давати інші прогнози, від яких у такому захваті так багато прелатів, аби лишень я зміг щонебудь отримати, щоб у майбутньому я зміг вести спокійне життя і віддатись лікарським студіям. Я прибув до Болоньї для навчання з невеликою кількістю грошей. Я міг би багато в чому процвітати, якби не клопотався самим необхідним. В цих мольбах, які я супроводжую нагадуваннями, я прошу: будьте моїм батьком і моєю матір’ю, щоб я зміг [пом’якшити] жорстокість моєї долі – подумки хоча б, – порадою вашою і підтримкою. І я буду в силах дочекатись того щасливого дня, в який я зможу сказати: нині я спокійний, з’їдаючи хліб свій без сліз, і відламуючи від нього спраглому. Я дивуюсь і не перестаю бути враженим, що від моєї колиски завжди того хорошого, чого я добивався, я досягав з великими труднощами і важкими стражданнями.