Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 54

В. М. Куц

3. Кримінальна відповідальність – це специфічні (охоронні) кримінально-правові відносини, що виникають з моменту вчинення злочину між державою й особою, яка вчинила злочин.

Безпідставність такого підходу в тому, що кримінально-правові відносини – це самостійна кримінально-правова категорія, ототожнення якої з іншими недоцільне.

Отже, кримінальна відповідальність – це не вище зазначені явища, а особливий кримінально-правовий інститут, у межах якого відбувається реагування держави на вчинений злочин, яке полягає в тому, що суд в обвинувальному вироку здійснює засудження порушника кримінально-правової заборони з обмеженням або позбавленням його певних благ чи без такого, а правопорушник, усвідомивши сутність засудження, морально «переживає» його.

Таким чином, кримінальну відповідальність доцільно розуміти як складне, двобічне явище. З одного боку, цезасудження особи за вчинення нею злочину обвинувальним вироком суду з обмеженням чи позбавленням її законних прав та інтересів чи без такого, а з іншого –своєрідне терпіння такого засудження винним. У цій роботі переважно розглядається перший із зазначених аспект цієї відповідальності.

Феномен кримінальної відповідальності доцільно розглядати у вузькому (власному, кримінально-правовому) та в широкому (міжгалузевому) сенсах.

У першому з них кримінальна відповідальність – це здійснене в інтересах захисту правопорядку а) засудження суспільно-небезпечного діяння та його суб’єкта обвинувальним вироком суду, що набрав чинності з б) обмеженням або позбавленням засудженого певних прав та свобод чи без такого.

У чинному КК України поняття «кримінальна відповідальність» не розкривається, хоча вживається у його тексті в різних аспектах досить часто. Подібна практика є характерною для більшості пострадянських держав. Єдиним винятком є Кримінальний кодекс Республіки Білорусь, у ч. 1 ст. 44 якого вказано, що кримінальна відповідальність – це засудження від імені Республіки Білорусь за вироком суду особи, яка вчинила злочин, і застосування на підставі засудження покарання або інших заходів кримінальної відповідальності відповідно до цього Кодексу.

У вітчизняній кримінально-правовій доктрині є прихильники та противники закріплення у КК України визначення кримінальної відповідальності.

Законодавче визначення кримінальної відповідальності доцільне з таких міркувань:

– воно сприятиме формуванню єдиного професійного розуміння цього правового феномену;

– забезпечить паритет законодавчого відображення предмета (злочину) та метода (відповідальності за його вчинення) кримінально-правового регулювання в КК України.