Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 51

Заохочення позитивної поведінки виявляється у різних аспектах кримінально-правового регулювання. Одним із них є звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням з потерпілим. Відповідно до ст. 46 Кримінального кодексу України 2001 року (КК України) особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. Ця невідома попередньому КК України норма є відображенням відновного правосуддя як альтернатива каральному. Поява у чинному КК України вказаної норми переважно оцінюється як позитивне рішення, завдяки якому потерпілий має можливість більш оперативно і повно відновити свої права та інтереси, порушені суспільно небезпечним діянням. Щоправда, є й супротивники ідеї звільнення від кримінальної відповідальності як такої, що не відповідає принципу невідворотності покарання за вчинений злочин. Проте, як відомо, у правовій сфері не існує вічних принципів. Вони змінюються разом із зміною соціальних умов життєдіяльності людей. Прийшов час переглянути й принцип невідворотності покарання, та й самої відповідальності. Його замінює більш гуманний та гнучкий принцип невідворотності кримінально-правової реакції на вчинення злочинного діяння.

У теорії кримінального права залишається без відповіді багато питань кримінально-правового змісту цієї проблеми. Зокрема, потребує обґрунтування можливість прояву примирення з потерпілим не лише як підстави звільнення від притягнення до кримінальної відповідальності, а й в інших сферах кримінально-правового регулювання, адже від примирення може залежати призначення справедливого покарання, звільнення від покарання і навіть звільнення від відбування призначеного покарання.

Незважаючи на зазначені переваги відновного правосуддя, основою якого є відмова від застосування кримінальної відповідальності, головним засобом спеціальної протидії злочинності залишається і в осяжному майбутньому лишатиметься саме кримінальна відповідальність як традиційний засіб кримінально-правового впливу на суспільні процеси.

Рекомендована література для самостійної роботи:

1.  Давыденко Л.М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы: моногр. / Л.М. Давыденко, А.А. Бандурка. – Х.: Изд-во Национального университета внутренних дел, 2005. – 302 с.

2.  Дуюнов В.К. Уголовно-правовое воздействие: теория и практика: моногр. / В.К. Дуюнов. – М.: Научная книга, 2003. – 520 с.