Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 31

Іноді за цим критерієм виокремлюють такий вид повторності, як повторність різнорідних злочинів, під якою розуміють вчинення особою двох чи більше злочинів, що посягають на різні об’єкти або на однакові (подібні) об’єкти кримінально-правової охорони, але з різною формою вини. Проте такий вид множинності чинний КК України не відносить до повторності. За наявності інших необхідних умов вчинення особою кількох різнорідних злочинів може бути визнано сукупністю злочинів.

Залежно від судимості за вчинення попереднього злочину, існують:

а) повторність без засудження особи за раніше вчинений злочин (так звана фактична повторність). Йдеться про те, що особа вчинила кілька тотожних або (у випадках, спеціально передбачених в КК України) однорідних злочинів, за жоден з яких її ще не було засуджено;

б) повторність за наявності засудження особи за раніше вчинений злочин. Йдеться про те, що особа, яку вже було засуджено за злочин, протягом строку відбування покарання або погашення судимості вчинила новий тотожний або однорідний злочин. Такий вид повторності часто називають рецидивом злочинів. Однак слід враховувати, що за таких умов рецидив злочинів буде лише тоді, коли і злочин, вчинений до засудження, і злочин, вчинений після засудження, були умисними. Якщо ж злочини, що становлять повторність, пов’язану із засудженням, є необережними, цей вид повторності не може бути названо рецидивом злочинів.

Кваліфікація повторності злочинів залежить від багатьох чинників, серед яких вирізняються: вид повторності, характеристика злочинів, що її становлять, а також традиції, що склалися на практиці застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність. Зокрема:

1) при повторності однорідних злочинів незалежно від того, пов’язана вона із засудженням чи не пов’язана, кожен вчинений особою злочин підлягає самостійній кваліфікації, проте наступний злочин (наступні злочини) кваліфікується як вчинений повторно. Наприклад, якщо особа вчинила крадіжку, а після того – грабіж, скоєне за відсутності інших кваліфікуючих ознак кваліфікується за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка) та ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж, вчинений повторно). Ці правила не змінюються від того, чи були всі злочини, що входять до такого виду повторності, закінченими або незакінченими, вчиненими одноособово або у співучасті. Якщо, наприклад, особа спочатку була пособником у незаконному виготовленні наркотичних засобів, а потім як виконавець вчинила закінчений замах на викрадення наркотичних засобів, скоєне належить кваліфікувати за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 307 КК України (пособництво у незаконному виготовленні наркотичних засобів) та ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 308 КК України (закінчений замах на викрадення наркотичних засобів, учинений повторно);