Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 192

Наслідком застосування відновних процедур може бути не лише звільнення від кримінальної відповідальності, а й пом’якшення покарання. Зокрема, у п. 2 ч.1 ст. 66 КК України як обставину, що пом’якшує покарання незалежно від категорії злочину, зазначено добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди.

Розробка законодавчого забезпечення відновного правосуддя в Україні здійснюється поряд з практичним застосування медіації у кримінальних справах. Із 2003 року успішно діють експериментальні проекти з використання медіації між потерпілими і правопорушниками – на підставі угод про співпрацю між неурядовими організаціями та судами застосування відновних процедур проводиться більш як у 10 регіонах України. Розробником програм відновного правосуддя та ініціатором їх запровадження виступає Благодійна організація «Український Центр Порозуміння».

За підтримки Верховного Суду України окремі районні суди за власною ініціативою передають громадським організаціям, що здійснюють таке посередництво, інформацію у справах про нетяжкі злочини (крадіжка, грабіж, шахрайство, порушення правил безпеки дорожнього руху, хуліганство тощо). При цьому кримінальні справи вирішуються у межах чинного законодавства. Судді, які застосовують програми відновного правосуддя, зазначають його переваги перед традиційними процедурами розгляду кримінальних справ і позитивний вплив як на захист прав потерпілих, так і на профілактику злочинності.

Постановами Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх”, від 2 липня 2004 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» прямо рекомендовано судам залучати для проведення процедур медіації відповідні громадські організації.

Міжнародні рекомендації та практика використання відновних процедур в Україні свідчать про необхідність початку таких процедур ще на досудовій стадії провадження.

Однак застосуванню згаданих норм закону з використанням наслідків відновних процедур перешкоджає консервативність психології прокурорів при розслідуванні та розгляді в судах справ щодо осіб, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності за злочини, що не становлять великої суспільної небезпеки. Вони ще мало зорієнтовані на альтернативне вирішення таких справ, не виявляють у цьому ініціативу.

Як наслідок, примирення до судового розгляду справи відбувається рідко і власними зусиллями сторін. Такому становищу сприяє те, що в рішеннях колегій прокуратур відповідних рівнів висловлювалась критика діяльності прокурорів, які направляли справи до суду для звільнення осіб від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами із закриттям справ, хоча ці форми закінчення досудового слідства передбачено законом.