Читать «Проблеми кримінальної відповідальності: навчальний посібник.» онлайн - страница 144

Умовою заміни покарання більш м’яким згідно з ч. 4 ст. 82 КК України є обов’язкове відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання. Розмір цієї частини залежить від тяжкості вчиненого особою злочину, форми вини, з якою цей злочин вчинено, наявності рецидиву та деяких інших чинників. Частини покарання, які належить відбути для наявності зазначеної умови заміни покарання, диференційовані так, як і стосовно умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (ст. 81 КК України). Однак у цьому разі вони є меншими. Зокрема, для наявності цієї умови заміни покарання особа повинна відбути:

– не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

– не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який її було засуджено до позбавлення волі;

– не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання.

За наявності зазначених передумови, підстави та умов відповідно до ч. 1 ст. 82 КК України суд замінює особі невідбуту частину покарання іншим покаранням, додержуючись таких правил:

– те покарання, яким замінюється невідбута частина раніше призначеного особі покарання, має бути більш м’яким, тобто міститися у системі покарань, визначеній у ст. 51 КК України, вище за покарання, яке замінюється. Наприклад, якщо особа відбуває покарання у виді обмеження волі, воно може бути замінене виправними роботами. Якщо ж виправні роботи не можна застосувати до цієї особи, застосовується таке покарання, як арешт;

– нове покарання обов’язково має бути строковим, тому не можна замінити невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі, наприклад, штрафом чи конфіскацією майна;

– мінімальний та максимальний строки більш м’якого виду покарання повинні бути визначені в межах, установлених у статтях Розділу Х Загальної частини КК України для цього більш м’якого виду покарання. Наприклад, при заміні невідбутої частини позбавлення волі обмеженням волі строк останнього не може бути меншим за один рік і більшим за п’ять років;

– при цьому тривалість більш м’якого покарання не повинна перевищувати строку невідбутої частини покарання, раніше призначеного вироком суду. Наприклад, якщо особі заміняють обмеженням волі невідбуті два роки позбавлення волі, то більш м’який вид покарання не може бути їй призначений на строк менше одного року (мінімум для даного виду покарання) і більше двох років (строк невідбутої частини покарання).