Читать «Про недопустимі докази» онлайн

Про недопустимі докази

Вступ

Володіння технічними прийомами, навичками та засобами, за допомогою яких адвокат здійснює захист прав та інтересів своїх клієнтів (адвокатська техніка), визначає рівень кваліфікації адвоката.

Особливо важливим на цей час є вміння скористатись помилками досудового слідства, вміння підштовхнути слідчого, прокурора до помилок та виявлення недопустимих і очевидно недопустимих доказів. Змагальний процес (ст. 17, 20, 22, 321 Кримінального процесуального кодексу України) наділяє захист відповідними можливостями. З метою виявлення недопустимих доказів адвокат повинен здійснити комплексний аналіз кримінального провадження і вже на досудовому слідстві готуватись до майбутнього судового процесу.

Важлива роль належить і поясненням на обвинувальний акт, які передбачені ст. 20 КПК (дехто називає ці пояснення вступною промовою адвоката), де адвокат дає попередню оцінку обвинувальному акту та пояснює суду свою правову позицію у справі. На підготовчому засіданні адвокат може також у своїх клопотаннях працювати на випередження та продемонструвати загальні недоліки направленого до суду кримінального провадження, що дозволить з перших же кроків формувати у суду об’єктивне бачення справи.

Для майбутнього судового процесу особливо важливу роль відіграє дотримання адвокатом і обвинуваченням ст. 290 КПК та здійснення вимог КПК про дослідження доказів (ст. 352, 356, 357, 358 КПК).

Алгоритм дій адвоката на досудовому слідстві

Алгоритм дій адвоката на цій стадії передбачає:

1) зустріч з клієнтом або особою, яка укладає договір на надання правової допомоги;

2) встановлення психологічного контакту, з’ясування обставин справи, ознайомлення з доступною інформацією у справі за допомогою реєстру судових рішень, попередня оцінка судової перспективи справи;

3) оформлення повноважень. У випадку, якщо стало відомо про наявність кримінальної справи з Інтернету, публікацій у пресі, повідомлення через телебачення, оформляється договір про надання допомоги як свідку;

4) з’ясовується питання, чи не є клієнт потенційним підозрюваним, обвинуваченим. Для цього проводиться його опитування, а також опитування інших осіб для прийняття рішення про роботу адвоката на випередження;

5) оформлення опитування здійснюється за правилами складання протоколу або у довільній формі як пояснень, де зазначено про згоду на проведення такого опитування. Відповідний документ надається для підпису клієнту. Зі згоди клієнта або опитуваного здійснюється аудіо- або відеозапис;

6) якщо інформація, поширена в Інтернеті, пресі або за допомогою телебачення, подана з порушенням презумпції невинуватості або порушує честь, гідність чи ділову репутацію фізичної або юридичної особи, то вживаються заходи захисту в цивільному порядку (проводиться опитування потенційних свідків у цивільній справі, направляються відповідні адвокатські запити та збираються докази, які можуть бути використані для майбутнього цивільного позову, вони ж можуть бути використані і в кримінальній справі у випадку пред’явлення підозри). У такий спосіб легалізуються дії адвоката, які, по суті, є підготовкою або роботою на випередження у кримінальній справі;