Читать «Портрет Доріана Ґрея (збірник)» онлайн - страница 234

Елджернон. Тоді як же бути, Сесілі?

Сесілі. Не знаю, містере Монкріф.

Леді Брекнел. Дорогий містере Ворзінґ, оскільки міс Сесілі виразно заявила, що не може чекати до тридцятип’ятирічного віку, заувага, яка, мушу сказати, свідчить про дещо нетерплячу натуру, – то я просила б вас переглянути своє рішення.

Джек. Але, дорога леді Брекнел, це питання залежить уже тільки від вас. Ту ж хвилину, як ви дасте згоду на моє одруження з Ґвендолен, я дуже охоче дозволю вашому небожеві взяти шлюб з моєю вихованкою.

Леді Брекнел (підводячись і гордо випростовуючись). Ви чудово знаєте, що ваша пропозиція абсолютно неприйнятна.

Джек. Тоді нам залишається ревна безшлюбність, та й годі.

Леді Брекнел. Такої долі я не передбачала для Ґвендолен… А Елджернон, звичайно, може сам за себе вирішувати. (дістає годинника.) Ходімо, люба… (Ґвендолен підводиться.)…ми вже пропустили п’ять чи шість поїздів. Якщо ми ще один пропустимо – це може викликати всілякі пересуди на станції.

Входить доктор Чезюбл.

Чезюбл. Усе готове для проведення хрестин.

Леді Брекнел. Хрестини, сер? Чи трохи не завчасно?

Чезюбл (оглядається ледь розгублено і показує на Джека й Елджернона). Ці два добродії виявили бажання невідкладно пройти обряд хрещення.

Леді Брекнел. В їхньому віці? Це безглуздо й безбожно! Елджерноне, я забороняю тобі приймати хрещення. І щоб я більш не чула про такі вибрики. Лорд Брекнел був би вкрай невдоволений, дізнавшись, на що ти витрачаєш свій час і гроші.

Чезюбл. Тобто я маю розуміти, що ніякого хрещення сьогодні не відбудеться?

Джек. Ситуація обертається так, докторе Чезюбл, що тепер, на мою думку, воно майже не має практичного сенсу для мене й Елджернона.

Леді Брекнел (здригаючись). Міс Призм? Ви сказали – міс Призм?

Чезюбл. Так, леді Брекнел. Зараз я матиму зустріч із нею.

Леді Брекнел. Добре, але дозвольте затримати вас на хвилинку. Йдеться про одну справу, яка має неабияке значення для лорда Брекнела і для мене. Чи не є ця міс Призм бридкою ззовні й ледь-ледь причетною до освіти?

Чезюбл (від обурення насилу стримуючи себе). Вона дама високої культури, і вигляд у неї цілком респектабельний.

Леді Брекнел. Тоді це явно та сама особа! А чи дозволите мені запитати, яка роль їй відведена у вашій господі?

Чезюбл (суворим тоном). Я, мадам, неодружений.

Джек (втручаючись у розмову). Леді Брекнел, я можу вам пояснити, що міс Призм останні три роки є високоповажаною гувернанткою у міс Кард’ю і шанованою її компаньйонкою.

Леді Брекнел. Незалежно від цих ваших відгуків я конче мушу її побачити, і то негайно. Прошу покликати її сюди.

Чезюбл (оглядаючись). Вона якраз підходить – вона вже близько.

Міс Призм стрімко входить у вітальню.

Міс Призм. Мені було сказано, що ви, дорогий каноніку, мали надію побачити мене у ризниці. Я чекала вас там рівно годину й сорок п’ять хвилин. (Завважує леді Брекнел, яка втупилася в неї пронизливим поглядом. Міс Призм блідне й проймається переляком, а далі стривожено оглядається, наче з наміром утікати.)