Читать «Полум"я в лабораторії №1» онлайн - страница 14

Асистентка стояла біля невеликого рентгенівського апарата, за допомогою якого вивчали структуру металів.

— Знімки сьомий і восьмий уже проявлені? — з порога запитав Гансен.

Жінка здивовано подивилася на свого шефа.

— Ні, ви казали, що…

Гансен наморщив лоба.

— Ви мене неправильно зрозуміли. Я не можу провадити роботу далі, поки не перевірю знімків. Де касети?

— Ось вони. Їх треба негайно проявити?

Гансен вдав, що він над чимось роздумує.

— Ні, дякую, я проявлю їх сам.

Він зайшов у фотолабораторію і замкнув за собою двері.

“Досі все йшло добре”, — подумав. Звичайно, він знав, що знімки не проявлені. Це було передбачено його планом. Він мусив виграти час і, крім того, забезпечити собі алібі. Такі самі знімки він перед цим таємно зробив сам і проявив їх. Гансен поклав касети на стіл, витяг з кишені і надів тонкі чорні рукавички.

В цей час професор Веге і доктор Гартунг проводили дослід по виготовленню електродів з мідного порошку. Ультразвуковий генератор працював добре. Раптом інженер Тале схопився за голову. Лабораторна кімната попливла у нього перед очима. Ноги підломилися в колінах, і він почав падати. Доктор Гартунг побачив, що Тале хитається, кинувся, щоб допомогти, але в цю мить у нього в самого закрутилася голова. Професор Веге важко дихав, йому невистачало повітря. Він нічого не міг зрозуміти. Ультразвукові хвилі вдарили в голову. Напружуючи останні сили, вчений намагався дійти до дверей, зробив, хитаючись, два-три кроки, потім тіло розм’якло, і він втратив свідомість.

Гансен обережно відімкнув запасний вихід з фотолабораторії — маленькі стальні двері, які зсередини можна було відчинити, натиснувши на них рукою. Зовні вони відмикалися спеціальним ключем. Кожна лабораторія мала такий запасний вихід, і всі вони вели в загальний коридор, який підходив до підземного приміщення, побудованого для захисту людей на випадок пожежі чи вибуху.

Тримаючи в руці кишеньковий ліхтарик, Гансен обережно посувався вперед. Біля дверей запасного виходу лабораторії № 1 причаївся, завмер. Потім припав вухом до стальних дверей — почулося виразне низьке гудіння. Значить, ультразвуковий генератор працює. Гансен глянув на годинник, витяг фальшивий ключ і обережно вставив його в замок. Легко-легко, міліметр за міліметром повертав він ключ у замку. Відхилив трошки двері, так, що утворилася маленька щілина, і зазирнув усередину.

Троє чоловіків глибоко непритомні лежали на підлозі. Гансен затиснув носа затискачем, а в рот узяв фільтр. Одним стрибком підскочив до ультразвукового генератора і спрямував звуковипромінювач на стальний сейф. Поки витягав з-під генератора спорожнілий пакуночок, в якому нещодавно був газ, і поки ховав його, не зводив очей з людей на підлозі. Дверцята стального сейфа дуже поволі піддавалися дії ультразвукових хвиль, нарешті вони розсипались на сірий порошок. Креслення і папки з паперами випали з сейфа.