Читать «Поле битви — Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення» онлайн - страница 175

Важкі втрати з обох боків спонукали українське та російське керівництво до укладення Мінського перемир’я в рамках контактної групи Україна — Росія — ОБСЄ із залученням представників російських бойовиків.

5 вересня 2014 р. в Мінську в будівлі «Президент-готель» відбулася третя зустріч Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, в ході якої сторонами конфлікту узгоджено виконання «Плану мирного врегулювання ситуації на сході України» П. О. Порошенка з урахуванням ініціатив президента Російської Федерації В. В. Путіна. Дія угоди набрала чинності в той же день.

20 вересня 2014 р. рішенням четвертого засідання Контактної групи затверджений Меморандум щодо двостороннього припинення застосування зброї, який тлумачив шляхи імплементації 1 пункту рішення протоколу.

У той же час бойовики та російські війська продовжували щоденні обстріли позицій українських військових на різних ділянках фронту. Загальна кількість порушень військами Росії й бойовиків режиму тимчасового припинення вогню з моменту підписання Мінських домовленостей наприкінці жовтня перевищила 2000, на початку листопада наблизилася до 2400. Станом на 18 листопада кількість обстрілів бойовиками українських позицій перевищила 3 тис., а на 24 листопада склала 3412 разів.

З 13 січня 2015 р. розпочалося відновлення військового наступу Російської Федерації. Одним із основних об’єктів боротьби став Донецький аеропорт.

Активний наступ на Донецький аеропорт бойовики поновили 15 січня 2015 р. Про наміри захопити аеропорт заявив ватажок ДНР О. Захарченко. Успішна українська оборона аеропорту тривала до 19 січня, проте ситуація погіршилася після того, як бойовикам вдалося підірвати частину перекриття другого поверху. Серед факторів, що ускладнили оборону аеропорту, — густий туман та заглушення супротивником засобів радіозв’язку. До 22 січня українські військові змушені були залишити об’єкт. За підрахунками військового експерта О. Кривоносова, за весь період перебування українських військових в Донецькому аеропорту загинуло понад 200 осіб, поранено понад 500.

Протягом 11—2 лютого 2015 р. у Палаці Незалежності Мінська відбулася третя зустріч лідерів держав у нормандському форматі Україна — Німеччина — Франція — Росія П. Порошенка, А. Меркель, Ф. Олланда, В. Путіна та четверта зустріч тристоронньої Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України Г. Тальявіні, Л. Кучми, М. Зурабова, І. Плотницького, О. Захарченко та ін. 12 лютого в ході 16-годинних переговорів Мінського саміту сторонами конфлікту був узгоджений комплекс додаткових заходів щодо виконання Мінських угод від 5 вересня 2014 р.

Системною проблемою для дій ЗСУ на сході України став міжнародний контекст цього конфлікту. Якби він був суто внутрішнім, то територіальна цілісність та суверенітет України були б відновлені ще у травні—червні 2014 р. Проте участь Росії ставала невідомим за потенційним масштабом зовнішнім чинником впливу. Через це керівництвом держави частина проблеми виносилася у дипломатичні процедури вирішення, які мали характер напівзаходів з деескалації або замороження конфлікту. Сьогодні важко оцінити з короткої хронологічної дистанції, які саме політичні та воєнні кроки були найбільш ефективними, що саме було здійснено вірно або помилково. Проте фактом є те, що бійці добровольчих батальйонів, ЗСУ, Національної Гвардії та прикордонних підрозділів показали приклади героїзму та звитяги, які завжди були властиві українським воякам.