Читать «Обличчя буржуазної преси» онлайн - страница 3
Майк Гервасійович Йогансен
Це прохачі, а ось людина, що сама заробляє собі на хліб.
Коли ви хочете поласувати, їздячи на автомобілі, що в нім за шофера бувший капітан, вам не треба їхати в більшовицький край. У Лондоні є такий капітан, якому ви можете давати на чай і гукати, щоб він їхав швидше.
«Загубився! Любимець алігатор, що слухається на ім'я Бетті. Добра винагорода. Льюпіно Лейн*. Новий Оксфордський Театр».
Адреса пояснює все. Крокодила загубив американський відомий кіно-актор, комік Льюпіно Лейн. Нічого страшного.
Трішки страшніша дальша об’ява.
«Маленькі діти ждуть, щоб їх послали в притулки видужувати після операцій. Будь ласка, допоможіть відіслати їх.
П'ятнадцяти шилінґів (шилінґ — півкарбованця) вистачить, щоб дитині прожити тиждень в Офорді. Одіж так само потрібна. Міс Гаворд — Дитячий Шпиталь. Адреса».
Я думаю, не треба пояснювати свідомому читачеві, чому це екс-офіцер сподівається, що йому подарують оранжерею, а міс Гаворд має надії, що їй допоможуть здихатися дітей з одрізаними ногами і вилущеними кістками. Свідомий читач знає, що англійська буржуазія і лорди мусять допомагати екс-офіцерові, який завжди на поготові нищити більшовизм; мусять якось пристроювати дітей пролетарів і дарувати їм зношені штанці, бо й самими екс-офіцерами не знищити безробіття й комуністичної пропаганди. Далі свідомий читач дізнається, якими це способами полковники індійської служби нищать більшовизм, а тепер свідомий читач мусить визнати, що портрет Таймса, намальований вище, є ще дуже блідий і туманний портрет. Адже всі ці об'яви взято з одного нумера Таймсу, з однієї шпальти, і що ми ще не просунулися до половини першої сторінки.
У тій же шпальті прохають присилати одіж для бідних на адресу такого-то вікарія. Аж от:
«Досвідчений лікар має час для того, щоб постійно займатися делікатною нервовою недугою, що вимагає постійного догляду».
Леді-удовиці і вдови купецькі, налітайте. Досвідчений лікар має час і потрібну делікатність.
«Дворянки можуть вивчитися на няньок, і сиділок. Адреса».
А поруч:
«Англічанка з багатолітнім досвідом в Індії пропонує принадне житло, де сполучено індійські розкоші з англійськими чарами — джентльменові з Індії, або просто джентльменові, що потрібує кватирю, або хоче бути гостем за плату. Ґолф, човни, одна година відстани від міста. Адреса».
Сподіваємося, що свідомий читач давно уже бачить межи рядків волохату ногу з мозолями від лакових черевиків, що старанно ховається за другу ногу в випрасованій холоші.
А тимчасом, виявляється, можна цю ногу одягти і то задурно. Маєте.
«Даремно. Дві пари елегантних панчіх, щирого шовку, для того, щоб придбати кілька друзів для нашого виробництва. Адреса».
Не думай, одначе, комсомолко, що тобі так і пришлють дві пари елегантних панчіх, щирого шовку. От коли б ти була леді з вищого світу, написала б листівку, і тобі прислали б не дві, а двадцять дві пари задурно. Бо читай далі:
