Читать «Народ про релігію» онлайн - страница 102

Народ

Йа — сполучник без спеціальної ролі, вживається як склад для збереження ритму,

Кавалок — шматок.

Казання — проповідь.

Капиця — ремінь, що зв’язує бияк з ціпилном (частини ціпа).

Каплиця — невеличка церковна споруда без вівтаря.

Карнавка — металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно у церкві).

Кілько — скільки, стільки.

Клебаня — капелюх.

Кліть — пристрій, прибудова у дворі.

Клякати — ставати навколішки.

Коб — коли б, якби.

Ковбан — колода.

Колиба — курінь, мешкання вівчарів на полонині.

Коновка — дерев’яний посуд.

Корець — стара міра сипких тіл, що дорівнює приблизно 100 кілограмам.

Корч — кущ.

Кочія — бричка.

Крейсамт — повітове чи окружне начальство, влада.

Крисаня — капелюх, бриль.

Куратор — церковний староста.

Кутечь — хлів для свиней.

Куферок — невеликий чемодан.

Кучма — висока бараняча шапка.

Ладканки — весільні пісні і приспівки.

Лайнак — сміття, гній.

Ланець, ланц — ланцюг.

Лахи — лахміття.

Лом — сухе гілля, сушняк, хмиз.

Люшня — дерев’яна деталь, яка зв’язує вісь воза з полудрабком.

Магайбі — помага бог.

Мазур — житель Мазовії, місцевості в Польші.

Ми — мені.

Мі — мене.

Мо’ — може, можливо.

Мож — можна.

Молебень — один з різновидів богослужіння, що відбуваються у дні релігійних свят або церковних подій.

Му — йому.

Мя — мене.

Неборята — від неборак — людина, становище якої викликав Співчуття.

Най — нехай, хай.

Нігди — ніколи.

Ніх — ніхто.

Ніц — нічого.

Ногавиці — штани.

Ню — її, неї.

Няньо — батько.

Оба-смо — обоє, обидва.

Окоман — економ.

Опришок — тут народний месник.

Орендар — шинкар, корчмар.

Осадники — офіцера й унтер-офіцери польської армії, вихідці з поміщиків та куркулів, яких поселяли хуторами понад радянсько-польським кордоном на землях, відібраних у місцевого українського населення.

Паланок — пліт.

Пантрувати — дивитися пильно, уважно.

Парастас — церковний похоронний обряд.

Парафія — нижчий церковний округ, що об'єднує віруючих одного храму.

Патик — палиця.

Перепудитися — перелякатися.

Півдеци — тут півнорми.

Півока — півштофа — міра вина, горілки, що дорівнює 1/20 відра. Пляшка горілки такої ж міри.

Під — горище.

Піє — співає.

П’їц — піч.

Плибанія, плебанія — попівський будинок; попівський маєток.

Покута — церковне покарання за злочини, гріхи.

Пристріт — за марновірними уявленнями, хвороба, викликана чиїмось злим поглядом.

Проводи — релігійне свято поминання померлих (називається ще «гробками»). Відзначається після пасхи.

Пундики — рід печива або пиріжків.

Реверенда — ряса, буденний одяг священика з довгими і широкими рукавами.

Реентий — керівник церковного хору, регент.

Риза — верхній одяг священика під час богослужіння, а також металеве покриття на іконі.

Рум’янок — ромашка.

Сардачина — верхній теплий одяг із сукна, розшитий нитками

«Сват» — маленька частинка в човнику ткацького верстата

Си — собі.

Тестамент — заповіт, духівниця.

Ти — тобі.

Тра — треба.

Трійло — отрута.

Тя — тебе.

Увихатися — посилено працювати.

Фіглюватй — жартувати.

Форналь — конюх.

Хавтура, хаптура — іронічна назва приношень попу.

Ханьки м’яти — нічого не робити.

Хло’ — хлопець.

Хорогва — полотнище або металева дошка на древку із зображенням святих та церковних символів.