Читать «Народ про релігію» онлайн - страница 102
Народ
Йа — сполучник без спеціальної ролі, вживається як склад для збереження ритму,
Кавалок — шматок.
Казання — проповідь.
Капиця — ремінь, що зв’язує бияк з ціпилном (частини ціпа).
Каплиця — невеличка церковна споруда без вівтаря.
Карнавка — металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно у церкві).
Кілько — скільки, стільки.
Клебаня — капелюх.
Кліть — пристрій, прибудова у дворі.
Клякати — ставати навколішки.
Коб — коли б, якби.
Ковбан — колода.
Колиба — курінь, мешкання вівчарів на полонині.
Коновка — дерев’яний посуд.
Корець — стара міра сипких тіл, що дорівнює приблизно 100 кілограмам.
Корч — кущ.
Кочія — бричка.
Крейсамт — повітове чи окружне начальство, влада.
Крисаня — капелюх, бриль.
Куратор — церковний староста.
Кутечь — хлів для свиней.
Куферок — невеликий чемодан.
Кучма — висока бараняча шапка.
Ладканки — весільні пісні і приспівки.
Лайнак — сміття, гній.
Ланець, ланц — ланцюг.
Лахи — лахміття.
Лом — сухе гілля, сушняк, хмиз.
Люшня — дерев’яна деталь, яка зв’язує вісь воза з полудрабком.
Магайбі — помага бог.
Мазур — житель Мазовії, місцевості в Польші.
Ми — мені.
Мі — мене.
Мо’ — може, можливо.
Мож — можна.
Молебень — один з різновидів богослужіння, що відбуваються у дні релігійних свят або церковних подій.
Му — йому.
Мя — мене.
Неборята — від неборак — людина, становище якої викликав Співчуття.
Най — нехай, хай.
Нігди — ніколи.
Ніх — ніхто.
Ніц — нічого.
Ногавиці — штани.
Ню — її, неї.
Няньо — батько.
Оба-смо — обоє, обидва.
Окоман — економ.
Опришок — тут народний месник.
Орендар — шинкар, корчмар.
Осадники — офіцера й унтер-офіцери польської армії, вихідці з поміщиків та куркулів, яких поселяли хуторами понад радянсько-польським кордоном на землях, відібраних у місцевого українського населення.
Паланок — пліт.
Пантрувати — дивитися пильно, уважно.
Парастас — церковний похоронний обряд.
Парафія — нижчий церковний округ, що об'єднує віруючих одного храму.
Патик — палиця.
Перепудитися — перелякатися.
Півдеци — тут півнорми.
Півока — півштофа — міра вина, горілки, що дорівнює 1/20 відра. Пляшка горілки такої ж міри.
Під — горище.
Піє — співає.
П’їц — піч.
Плибанія, плебанія — попівський будинок; попівський маєток.
Покута — церковне покарання за злочини, гріхи.
Пристріт — за марновірними уявленнями, хвороба, викликана чиїмось злим поглядом.
Проводи — релігійне свято поминання померлих (називається ще «гробками»). Відзначається після пасхи.
Пундики — рід печива або пиріжків.
Реверенда — ряса, буденний одяг священика з довгими і широкими рукавами.
Реентий — керівник церковного хору, регент.
Риза — верхній одяг священика під час богослужіння, а також металеве покриття на іконі.
Рум’янок — ромашка.
Сардачина — верхній теплий одяг із сукна, розшитий нитками
«Сват» — маленька частинка в човнику ткацького верстата
Си — собі.
Тестамент — заповіт, духівниця.
Ти — тобі.
Тра — треба.
Трійло — отрута.
Тя — тебе.
Увихатися — посилено працювати.
Фіглюватй — жартувати.
Форналь — конюх.
Хавтура, хаптура — іронічна назва приношень попу.
Ханьки м’яти — нічого не робити.
Хло’ — хлопець.
Хорогва — полотнище або металева дошка на древку із зображенням святих та церковних символів.
