Читать «На зарослих стежках» онлайн - страница 95

42

Йозеф Антон Генріх Тербовен (1898–1945) — німецький політик, нацист, голова окупаційної німецької влади в Норвегії, наклав на себе руки.

43

Миколай Фредерік Северин Ґруннтвіґ (1783–1872) — данський священик, письменник і філософ.

44

Карл Ґустав Вернер фон Гейденстам (1859–1940) — шведський письменник, лауреат Нобелівської премії (1916).

45

Йоганн-Крістоф-Фрідріх Шіллер (1759–1805) — німецький поет і драматург.

46

Наполеон І Бонапарт (1769–1821) — імператор Франції (1804–1815), полководець і державний діяч. Очевидно, тут ідеться про зустріч Наполеона з Ґете в Ерфурті, де була одна з резиденцій імператора. За словами сучасників, то була зустріч «генія війни та генія поезії».

47

Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832) — видатний німецький письменник, мислитель.

48

Публій (Гай) Корнелій Тацит (бл. 56 — бл. 117 р. н.е.) — історик і політичний діяч Стародавнього Риму.

49

Homesick — той, що тужить за домівкою, за батьківщиною (англ.).

50

Томас Пейн (1737–1809) — англо-американський письменник, філософ. Тут ідеться про його найвагоміший філософський твір «Ера здорового глузду» (1794).

51

Єнс-Петер Якобсен (1847–1885) — відомий данський письменник.

52

Ірин — давня поетична назва Ірландії.

53

Ґальгепіґґен — гора в південній частині Норвегії, найвища точка Скандинавських гір.

54

Від Нобелівської лекції Кнут Гамсун категорично відмовився і лише на бенкеті промовив слово подяки (10 грудня 1920).

55

«Так, ми любимо...» — цими словами починається національний гімн Норвегії.

56

Українська трибуна. — Варшава, 1921. — 21 січ. Ця інформаційна стаття (без підпису) з’явилася тоді, коли делегація Українського Червоного Хреста дорогою до Женеви вже встигла виступити з численними зверненнями до громадськості Заходу рятувати людність в Україні від голодної смерті!

57

У брошурі виконавчого комітету УСДРП «The Famine in the Ukraine» (Берлін, 1923) цитується телеграма Квіслінґа з Олександрівська (тепер Запоріжжя) до Женеви від 22 квітня 1922 р. з трошки іншими цифрами: «На Півдні України голодує 8 млн. чоловік. 2,5 млн. з них зовсім не має харчів... Дитяча смертність жахлива. Вона сягає 50%».

58

Таганрозький повіт тоді входив до складу УСРР, від’єднали його від України дещо пізніше, коли значна кількість українців вимерла. — Р.Д.

59

Цитати з В. Квіслінґа подаємо в перекладі з англійської за виданням: Голод 1921–1923 і українська преса в Канаді. — Торонто; Київ, 1993. — С. 360 і далі.

60