Читать «Майже безпечна» онлайн - страница 6

На каналі всі вважали, що мабуть, лише мабуть, британський акцент добре їм підійде. Волосся, тон шкіри та зубний міст повинні були відповідати американським мережевим стандартам. Проте в тій же мережі багато британських акцентів, які дякували батькам за Оскар, багато британських акцентів співали на Бродвеї і, зазвичай, велика аудиторія вмикала по телевізору британський акцент у серіалі Театр Шедеврів. З британським акцентом розповідали жарти Девід Леттерман та Джей Лено. Ніхто їх звичайно не розумів, але публіка реагувала на акценти, тому, мабуть, це була лише справа часу, мабуть. Британський акцент на «Ранкове США». Ну, чорт забирай.

Ось чому там була Тріція. Ось чому, любов до Нью-Йорка була чудовим вибором для кар’єри.

Звісно, це не було усвідомленою причиною. Її ТВ компанія з Великобританії навряд чи оплатила б авіапереліт і проживання в готелі, щоб вона змогла знайти роботу на Манхеттені. Оскільки вона шукала щось таке із зарплатою в десять раз вищою за її поточну, то компанія мабуть вирішила б, що Тріція могла б і сама розщедритись на всі свої витрати. Але вона знайде історію, знайде зачіпку і нікому не розповість про все, що задумала і вони оплатять їй поїздку. Звичайно, їй потрібен квиток бізнес класу. Її обличчя було відоме і вона наусміхалась собі на краще місце. Правильні дії забезпечили її хорошим номером в Брентвуді. І ось вона тут, розмірковує, що робити далі.

Розмовляти з кимось на вулиці це одне, а налагоджувати контакти — зовсім інше. В неї було кілька імен, кілька номерів, але її видзвонювання пройшли марно і все повернулось на круги своя. На залишені повідомлення їй також не відповідали. Свою справжню роботу вона зробила ще вранці, а уявна робота, по яку вона насправді приїхала, лише спокусливо мерехтіла на недосяжному горизонті.

От лайно.

Вона піймала таксі біля кінотеатру і вирушила до Брентвуду. Авто не могло зупинитись біля тротуару, тому що великий і довгий лімузин займав все доступне місце, і їй довелось протискуватись між авто. Вона пройшла через смердюче, заповнене запахом смажених кіз повітря, і увійшла до прохолодного вестибюлю. Тонка бавовна її блузки прилипла до тіла і була схожа на бруд на шкірі. Волосся виглядало так, наче вона його купила на ярмарку на паличці. Підійшовши до стійки реєстрації, вона запитала чи не приходило їй якихось повідомлень, похмуро очікуючи, що не приходило. Але одне там все-таки було.

О...

Чудово.

Спрацювало. Вона пішла в кіно навмисне очікуючи, що в цей час їй хтось та подзвонить. Все одно сидіти в готелі і очікувати вже не було сили.

Цікаво. Чи слід відкрити його прямо тут? Під одягом все чесалось і в неї виникло несамовите бажання скинути з себе все і просто лягти в ліжко. Вона б увімкнула кондиціонер на найнижчу температуру і найвищу швидкість вентиляції. Чого їй найбільше хотілось в цей момент, то це відчуття гусячої шкіри. Далі теплий душ, потім холодний, закутатись в рушник і знову в ліжко сушитись під кондиціонером. Потім прочитати лист. І було б добре, якби знову з’явилась гусяча шкіра. І ще щось...