Читать «Містика сновидінь. Практичний сонник» онлайн - страница 95
Неля Шейко-Медведєва
Прославитися — до невдач, ганьби.
Радіти над міру — до сліз, втрати наяву реального джерела радості.
Роздягатися перед юрбою — до слави, визнання.
«Зима. Я тепло зодягнена, йду Львовом. Бачу на площі Ринок велику юрбу. Підходжу ближче. З юрби виходить моя бабуня-небіжка. В руці у неї довгий прут. «Роздягайся, циганко!» — наказує вона мені. Я паленію від сорому, бо досі мені вдавалося приховувати, що моя бабуня була циганкою-ворожбиткою. Бабуня хвицає мене прутом і повторює: «Роздягайся!» Я неохоче скидаю хутро. «Роздягайся догола!» — каже бабуся. Я відмовляюся. Бабуня знову б’є мене. Я, плачучи, роздягаюся до білизни. «Все знімай! Геть усе!» — вимагає старенька. «Мені холодно і соромно!» — хлипаю я. Вона хвицає мене з усіх сил. Я роздягаюся догола. Й раптом перестаю відчувати холод, бачу, як довкола мене тане сніг, а люди не глузують з мене, а доброзичливо посміхаються. «Ну що, циганко? Холодно тобі? Соромно?» — ущипливо запитує бабуня. «Ні», — зізнаюся я. «Запам’ятай собі назавше: голий не знає сорому! Голому ніколи не холодно!» — каже бабуня і зникає.
Я відразу зрозуміла, до чого цей сон. Справа в тому, що мене до дванадцяти років виховувала бабуня, яка замешкувала в селі. До неї повсякчас приходили люди за допомогою, бо вона і ворожила, і лікувала. І мене навчала всьому, але я не дуже хотіла вчитися. Мріяла перебратися в місто до батька, навчатися в інституті. Він був українцем, а мама — напівциганкою. Вона вмерла, народжуючи мене. Після смерті бабуні тато забрав мене до себе, я вступила до поліграфічного технікуму і раптом, ні сіло, ні впало, почала згадувати бабину науку… Але старанно приховувала, що знаю і вмію багато чого… Бабуня уві сні наказувала мені «роздягатися», тобто, перестати критися, бути чесною, відвертою перед людьми, пам’ятати про своє коріння й користуватися знаннями, які я отримала від неї».
Рубати — дерева — до нещастя чи нелегкої, неприємної роботи.
Соромитися чогось — наяву сподівайтеся похвали, відзнаки, а то й нагороди.
Стріляти — мрії, плани на майбутнє; стріляти з лука — пошуки пари; в мішень чи людину, яка знаходиться далеко, — тривала мандрівка; у вас стріляють — жених (чи наречена) здалека. Піймати стрілу чи бути пораненим — велике щастя. Стріляти з пістолета, рушниці — гучні слова, нікчемні наслідки. Поранити кулею людину чи тварину — до погіршення життєвої ситуації, нездужання.
Танцювати — з кимось — до хвороби; успіх, прибутки, якщо танцюєш один; танцювати вальс — до одруження.
Хвалитися — не сподівайтеся похвали наяву; пусті мрії; невтоленне честолюбство.
Чепуритися, прикрашатися — до хвороби. Чим більше прикрас, чим яскравіший є макіяж, тим серйознішою буде недуга.
Читати — прагнення нового, неочікувані події, свіжі ідеї, нові знайомства.
Штовхати — незнайому жінку — тривога; тебе штовхнули — допомога, успіх. Штовхнути особу протилежної статі — спокуса. Штовхати поперед себе візок — бідувати.