Читать «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)» онлайн - страница 26

Переходово був табор Стшалкова табором українських полонених і пробувало в нім звиж 1000 людий.

Українців усунено з нього в літі м. р. та перевевено до Вадович. Також там много людий померло на тиф.

Від мая м. р. поміщено стрільців з Галицької Армії в таборах в Тухолі і Щипюрній. Перші хвилі в тих таборах були страшні. Всі описані недостатки у Вадовичах повторилися тут, а зокрема брак обуви, чистого біля та невідповідне відживлювання. В послідному часі перевезено всю мужву з тих таборів до Вадович для сконцентровання в ціли провірення потреби їх дальшого інтернування. Наслідком того остало в Тухолі около 700 старшин, а у Вадовичах число мужви переступило 3000. Зі згаданих 700 старшин находиться около 300 в Тухолі, прочі або ратувалися утечею або пішли на відпустки. Між остаючими е ґен. Тарнавський.

Так само страшні відносини панують в карнім заведенню в Віснічи, де держать Українців, яких польські власти засудили за ріжні „злочини“ проти польської держави на кілька і кільканайцять літ тюрми.

Так в польських тюрмах і таборах полонених та інтернованих вигибають десятки тисяч найсвідомійших інайдіяльнійших Українців.

Нищення українського шкільництва.

Польська окупаційна політика в Східній Галичині в области шкільництва, як уже зазначено, змагає до того, щоби знищити українське шкільництво і тим самим знищити жерело української духової культури і української національної свідомости. По польським плянам український нарід повинен стати масою темних аналі.Фа-бетів, а піднесення з сього стану повинно бути можливе тільки через польську школу, так, щоб одиниці і Групи українського народу, підносячися на культурний ступінь, тим самим відривалися від свого народу і польщилися.

Ся польська політика супроти українського народу в области духової культури не б зрештою нічим новим. Вела її з цілою інтензивністю давня польська держава. ГІродовжали її Поляки в Східній Галичині під Австрією, використовуючи своє упривілейоване становище в монархії Габсбурґів. Чи дивно, що діставши від антанти окупаційну вдасть в Східній Галичині, польське правительство веде далі ту свою політику з такою інтензивністю як за часів давної полі.ської держави?

Дивно радше, що знайшовся міжнародній ареопаґ, який .,в імя Права і Справедливости“ віддав український нарід Східної Галичини в руки його історичного ворога!

Ą. Українське шкільництво в Східній Галичині під Австрією.

Очевидно під польським пануванням!

Для зрозуміння польської політики винищування українського шкільництва підчас теперішної польської

окупації Східної Галичини треба дати загальний образ стану українського шкільництва під Австрією.

Австрійський основний закон про права громадян (арт. 19) запоручував усім народам держави національну школу, але поділ народів Австрії на пануючі і поневолені спричинив, що для поневолених народів се право остало мертвою буквою і вони мусіли вести важку боротьбу за національну школу.