Читать «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття» онлайн - страница 112

Див. також: Фонт М. Политические отношения венгерского короля Гезы II с Русью // Hungaro-Slavica. – 1983. – C. 33–40.

83

Щавелева Н.И. Польки – жены русских князей. – С. 57.

84

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 343.

85

Щавелева Н.И. Польки – жены русских князей. – С. 57.

86

Baumgarten N. Généalogies et mariages occidentaux des Rurikides Russes du X-e au XIII-e siecle. – Table V. – P. 22–23.

87

Слово о полку Игореве. Вступительная статья и подготовка древнерусского текста Д.Лихачева. – Москва, 1985. – С. 43.

88

Дмитриев Л.А. Комментарии // Слово о полку Игореве. – С. 214.

89

Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – Москва, 1977. – С. 176–177.

90

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 564, ср. Kürbis B. Komentarz // Mistrza Wincentego Kronika Polska. – Warszawa, 1974. –S. 203.

91

Дати встановлені за виданням: Бережков Н.Г. Хронология русского летописания. – Москва, 1963. – С. 245.

92

Новгородская первая летопись старшего и младшего извода. С предисловием и под редакцией А.Н.Насонова. – Москва, Ленинград, 1950 (далі – НПЛ). – С. 33.

93

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 722.

94

Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К., 1986. – С. 86.

95

Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – С. 54, 140–141, 159, 190 та ін.

96

Головко А.Б. “Ромейская империя” в представлениях древнерусских мыслителей // Славяне и их соседи. Этнопсихологические стереотипы в средние века. – Москва, 1990. – С. 82–92.

97

У сполученні імен Роман і Борис (хресне ім’я Романа) проглядається вплив поширеного на півдні Русі вже у перші половині XII ст. борисоглібського культу. Це, на нашу думку, можна розглядати як додатковий аргумент на користь факту народження князя у Переяславлі, місті, неподолік від якого за агіографічною традицією загинув Борис Володимирович “Святий”.

98

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 343.

99

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 345.

100

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 479;

Котляр Н.Ф. Отражение в “Слове о полку Игореве” государственной структуры Руси эпохи феодальной раздробленности // Древнейшие государства на территории СССР. 1985 г. – Москва, 1986. – С. 67.

101

ПСРЛ. – Т. 1. – Стб. 346.

102

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 489.

103

ПСРЛ. – Т. 2. – Стб. 502.

Про Івана Ротиславича “Берладника” див.

Коновалова И.Г., Перхавко В.Б. Древняя Русь и Нижнее Подунавье. – Москва, 2000. – С. 71–74;

Головко О.Б. Слов’яни Північного Причорномор’я доби Київської Русі і проблема витоків українського козацтва // Український історичний журнал. – 1991. – № 11. – С. 24–35.

104

Наведено за вид.: MPH. – T. 2. – P. 22.

105

Kuczyński S.M. Studia z dziejów Europy Wschodniej X–XVII w. – Warszawa, 1964. – S. 27.

В монографії “Давня Русь і Польща в політичних взаємовідносинах X – XIII ст.” автор цих рядків ставив під сумнів можливість союзу Ізяслава Мстиславича з князівським домом Пястів в 50-60-х роках XII ст. (Головко А.Б. Древняя Русь и Польша в политических взаимоотношениях X – первой трети XIII вв. – С. 81), але зараз вважає, що перебіг тогочасних подій свідчить на користь союзу волинського та галицького князів з Польщею. Відзначимо, що в роботах В.Т.Пашута та Б.Влодарського взагалі применшується ступінь активності взаємин Русі та Польщі в 50-60-ті роки XII ст. Див.: