Читать «Князь Роман Мстиславич та його доба. Нариси історії політичного життя Південної Русі XII – початку XIII століття» онлайн - страница 105

Roeрell G. Geschichte Polens. – Hamburg,1840. – Bd.1

Semkowicz A. Krytyczny rozbiуr dziejów polskich Jana Długosza. –  Kraków, 1887

Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. Wyd.3. – Warszawa, 1959

Stryjkowski M. Kronika polska, litewska, źmudzka i wszystskiej Rusi. – Warszawa, 1846 – T. 1

Szambelan Z. Najazdy ruskie na ziemie Sandomierskie w XIII w.//Acta universitatis Lodziensis. – Lódz,1989. – T. 36. – S. 13

Szczawelewa N.I. Sprawa pruska w polityce Daniela Halickiego // Ekspansja niemieckich zakonów rycerskich w strefie Baltyki od XIII do polowy XVI wieku. – Toruń,1990

Tyszkiewicz J. Cultural process connected with expansion of the Rus of Kiev towards Lithuania in the 9-th – 11-th ctnturies // Archeologia Polona. – Wroclaw, Kraków, Gdańsk,1975

Wasilewśki T. Przemyśl w X–XI wieku w świetle latopisów ruskich // Rocznik przemyski. – 1988. – T. 24/25. – S. 307-314

Wiliński K. Wałki polsko-ruskie w X–XIII w. – Lódz,1984

Wilkiewicz-Wawrzyńczykowa A. Ze studiów nad polityką polską na Rusi na przełomie XII–XIII w. // Atenium Wilĺnskie. – 1937. – R.XII. – № 3

Włodarski B. Polityka ruska Leszka Bialego. – Lwów,1925

Włodarski B.  Polska i Ruś: 1194–1340. – Warszawa,1966

Włodarski B. Sąsiedstwo polsko-ruskie w czasach Kazimierza Sprawiedliwego // Kwartalnik historyczny. – 1969. –№ 1

Włodarski B. Sojusz dwóch seniorów. Ze stosunków polsko-ruskich w XII wieku // Europa – Slowiańszczyzna – Polska. – Poznań,1970

Włodarski B. Wołyń pod rządami Rurikowiczów i Bolesława Jerzego Trojdenowicza // Rocznik Wolyński. – Równe,1934. – T. 3

Zajączkowski S. Najdawniejsze osadnictwo Polski na Podlasiu // Rocznik dziejów spolecznych i gospodarczich. – Lwów,1937. – T. V.

Генеалогічна таблиця

Синхроністична таблиця

Примечания

1

Наші підрахунки зроблені за виданнями:

Рапов О.М. Княжеские владения на Руси в X – первой половине XIII в. – Москва, 1977. – С. 233–252;

Літопис Руський. За Іпатським списком переклав Леонід Махновець. – К., 1989. – С. 467–520; та ін.

2

Див., наприклад:

Сахаров А.Н. Дипломатия Святослава. – Москва, 1982;

Толочко П.П. Історичні портрети. Із історії давньоруської і європейської політики X – XII ст. – К., 1990;

Орлов С.А. Владимир Мономах. – Ленинград, 1946;

Котляр М.Ф. Данило Галицький. – К., 1969;

Котляр Н.Ф., Смолий В.А. История в жизнеописаниях. – К., 1990; та ін.

Жанр наукової біографії історичних постатей знайшов значного поширення у польській історіографії. Див, наприклад:

Zakrzewski S. Mieszko I jako budowniczy państwa polskiego. – Warszawa, 1921;

Його ж. Bolesław Chrobry Wielki. – Lwów, Warszawa, Kraków, 1925;

Grabski A.F. Bolesław Chrobry. – Warszawa, 1964;

Lewicki A. Mieszko II. – Kraków, 1876;

Maleczyński K. Bolesław III Krzywousty. – Wrocław, 1975;

Smolka S. Mieszko Stary i jego wiek. – Warszawa, 1881 (wyd. 3 – Warszawa, 1959); та ін.

3

В літературі точиться дискусія з приводу правочинності використання понять “Київська Русь”, “Давня Русь”, “Київська держава”, “Україна-Русь” стосовно до історії найдавнішого державного утворення у слов’ян Східної Європи. Не наша задача тут дискутувати з цього приводу. Відзначимо лише, що, на нашу думку, всі згадані створені вченими найменування мають право на існування. Див.: