Читать «Именитые самоубийцы» онлайн
Unknown
МИКОЛА СУХОМОЗСЬКИЙ
НАДІЯ АВРАМЧУК
Імениті самогубці
Довідник-хрестоматія (XVII – перша половина XX ст.)
КИЇВ
БЕРЕЗОВСЬКИЙ Максим Созонтович
Композитор, скрипаль. Фундатор класичного типу хорового концерту; перший академік музики на
теренах Російської імперії.
Народився 16 жовтня 1745 р. у м. Глухів Сумської області.
Звів рахунки з життям, перерізавши собі горло, 24 березня 1777 року в м. Санкт-Петербург (РФ).
Навчався в Глухівській музичній школі, Києво-Могилянській академії, Болонській (Італія) академії (1769-1774).
Почесний член Болонської філармонічної академії (1771). Його ім‘я золотими літерами записане
на мармуровій дошці навчального закладу.
Був співаком петербурзької Придворної співочої капели, працював в оранієнбаумському театрі
великого князя Петра Федоровича (пізніше – царя Петра III), камерним музикантом при царському
дворі.
Б. – автор перших українських опери «Демофонт» та «Сонати для скрипки й чембало», духовних
концертів «Бог ста в сонмі богів», «Милість і суд оспіваю тобі, Господи», «Причетний», «Хваліте
Господа», «На пам‘ять вічну», «Чаша спасіння», «Не відкинь мене в час старості».
Найбільшою популярністю користуються 17 духовних концертів.
Повернувшись з Італії, визнаний Європою композитор, зустрів у Петербурзі загрозливу стіну
нерозуміння і погано прихованих заздрощів. Нездари, що оточували двір, зробили все, аби якщо
не знищити, то хоча б віддалити безсумнівний талант. Це й викликало депресію.
За версією письменника С. Плачинди, твори композитора знищили після його смерті за вказівкою
імператриці Катерини II, яка буцімто зауважила що «Березовський – бунтівник, гірший за
Пугачова».
Пішов у інший світ наш земляк таким злидарем, що його не було навіть за що поховати.
Необхідну церемонію організували друзі з Придворної співочої капели.
Життю Б. присвятили свою повість «Неопалима купина» С. Плачинда (1968), повість «М. С.
Березовський» Н. Кукольник (1852), однойменну п‘єсу А. Смирнов (1841).
Пам‘ятник землякові встановлено у м. Глухів Сумської області (1995).
Серед друзів та близьких знайомих Б. – О. Розумовський, М. Півторацький, І. Єлагін, Д.
Бортнянський, Г. Орлов, Мартіні Старший, Г. Потьомкін та ін.
***
НЕХАЙ ЩЕЗНУТЬ,
з життєвого кредо М. Березовського
Нехай засоромляться і щезнуть ті, що обмовляють душу мою.
НАЗДОГАНЯЙТЕ І ХАПАЙТЕ, з концерту М. Березовського «Не відкинь мене в час старості»*
Не відкинь мене в час старості, коли зменшиться сила моя, не покинь мене.
Бо вороги мої проти мене змовляються і ті, що чатують на душу мою,
нараджуються спільно, кажучи:
«Бог покинув його, доганяйте і хапайте його, бо нема кому рятувати».
Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши, Боже на поміч мені.
* У перекладі І. Огієнка.
ПЕРЕМОЖЕЦЬ МОЦАРТА, з книги Д. Антонова «Українська музика»
Максим Березовський ще перед тим, як потрапити до придворної капели, був у Київській академії, де звернув на себе загальну увагу своїми композиціями. З Петербурга його державним коштом
відправили до Італії. Цікаво, що одночасно з ним у падре Мартіні в Болонській академії закінчував
