Читать «Знахар» онлайн - страница 167
Тадеуш Доленга-Мостович
— Треба перенести його до саней, — вирішив Лешек, — я побіжу по кучера, бо самі не дамо ради.
Він уже хотів було йти, коли угледів на доріжці професора Добранецького. Його несподівана поява в такому місці здивувала Лешека, але й утішила.
— Вітаю, професоре, — озвався Лешек. — У нього нервовий напад. Що робити?
Але Добранецький стояв непорушно, вдивляючись у табличку на хресті.
— Треба перенести його до саней, — мовила Марися.
Добранецький хитнув заперечно головою.
— Ні, пані, дозвольте виплакатися вашому батькові.
І, побачивши її широко розплющені від подиву очі, додав:
— Це ваш батько, пані, професор Рафал Вільчур… Слава Богу, до нього повернулася пам’ять… Ходімо, відійдімо далі… Йому треба поплакати.
Зупинилися неподалік, і Добранецький коротко розповів їм усе.
Тим часом сльози принесли знахареві полегшення. Він важко підвівся із землі, проте не відійшов. Марися підбігла до нього й притулилася обличчям йому до плеча. Не бачила нічого, бо сльози заливали їй очі, але чула його тихий голос:
— Даруй їй, Господи, Царство Твоє Небесне, і сотвори їй вічную пам’ять…
Заходило сонце, червінню й золотом яріло небо на видноколі, на сніг лягали синюваті тіні, перший несміливий доторк ранніх зимових сутінків.
Примітки
1
Хто швидко дає, той дає двічі (лат.).
2
Спасибі, любий (англ.).
3
Шляхетність зобов’язує (франц.).
4
Також (лат.).
5
Учися, хлопче (лат.).
6
Прокляття! (франц.).
7
Волока — ділянка землі, що дорівнювала приблизно 16,8 га (прим. пер.).
8
Креси — польська назва територій сучасної Західної України, Білорусі та Литви, що колись входили до складу Польщі; «східна окраїна» (прим. пер.).
9
Вміння формулювати влучні відповіді (франц.).