Читать «Дитинство. Наші тайни. Вісімнадцятилітні» онлайн - страница 566

Юрій Смолич

241

Френч Джон Дентон (?852-1925) — англійський фельдмаршал, під час першої світової війни командував англійськими експедиційними військами у Франції.

242

Козьма Крючков. — Ю. Смолич у книжці «Я вибираю літературу» (с. 118–119) згадував про нього: «І найбільшим героєм у нашій уяві був, певна річ, Козьма Крючков — донський козак, що, як писалось по газетах, в рукопашному бою зарубав півтора десятка німців і тим прославився та став патріотичним символом на всі роки війни».

243

Матка боска Ченстоховська! — Вживається як звертання до божої матері. Так звана чудотворна ікона «Ченстоховська богоматір» (XIV ст.) знаходиться у Паулінському монастирі в польському місті Ченстохові Катовіцького воєводства.

244

Чудово! (франц.) — Ред.

245

Мопассан Гі де (1850–1893) — французький письменник. У своїх романах та оповіданнях дав широку картину життя різних верств французького суспільства 70-80-х років XIX ст.

246

Ключевський Василь Йосипович (1841–1911) — російський історик, представник російської ліберально-буржуазної історіографії.

247

Овсянико-Куликовський Дмитро Миколайович (1853–1920) — російський літературознавець і мовознавець.

248

Соловйов Сергій Михайлович (1820–1879) — російський історик, автор 29-томної «Истории России с древнейших времен» (1851–1879).

249

«Образование» — щомісячний журнал ліберально-демократичного напряму. Виходив у Петербурзі в 1892–1909 pp. У період революції 1905–1907 pp. журнал був близький до легального марксизму, критикував народників. У роки столипінської реакції в журналі співробітничали кадети і декаденти.

250

… Гніванську рафінарню… — тобто цукровий завод в Гнівані Тиврівського району Вінницької області. Заснований у 1874 р.

251

— А ви читали, Піркес, Берту Зутнер «Долой оружие»? — Йдеться про журнал «Долой оружие!» (1892–1899), який видавала австрійська письменниця Берта фон Зутнер (1843–1914). Її однойменний роман (1889) дістав широкий суспільний резонанс і був відзначений Нобелівською премією Миру (1905).

252

Гришка Распутін — Распутін (Нових) Григорій Юхимович (1872–1916) — фаворит царя Миколи II та його жінки Олександри Федорівни, політичний авантюрист. Як «провидець», «цілитель», він набув необмеженого впливу на царя, царицю та їхнє оточення, втручався у вирішення державних справ. Прагнучи врятувати авторитет царської сім'ї, монархісти вбили Распутіна. «Распутівщина» була одним із виявів повного розкладу правлячої верхівки.

253

Піотроков. — Йдеться про місто Пьотркув-Трибупальскі у ПНР.

254

Мурманом тут не обійдеться. — У першій редакції роману «Наші тайни» у розділі «Запитання повторюються», який письменник у наступних виданнях зняв, розповідалося про мобілізацію батька Вані Зілова — ремонтного слюсаря — на Мурманську залізницю. Ю. Смолич так пояснював причини мобілізації: «Тоді міністерство почало присилати на Мурман робітників із прикордонних залізничних дільниць. В прикордонних дільницях залізничний персонал уважався за мобілізований і, отже, підлягав військово-польовому суду. Це був дотепний спосіб утворити персонал Мурманської залізниці і не менш дотепний — звільнитися в прикордонній зоні від неблагонадійного, небезпечного елементу» (Смолич Юрій. Наші тайни. К., 1936, с. 305). В останній редакції письменник згадує Мурман як місце заслання.