Читать «Давня історія України (в трьох томах). Том 1: Первісне суспільство» онлайн - страница 20

Кістяні рештки давньої людини, як і кістки тварин, на яких вона полювала, в найдавнішому культурно-хронологічному комплексі Королевого не знайдено: ці залишки в кислих ґрунтах Закарпаття не збереглися. Однак за аналогією з іншими, хронологічно близькими пам’ятками, на яких вони були виявлені, можна-з певністю твердити, що найдавніші вироби в Королевому належать Homo erectus — архантропу, який з’явився на історичній арені близько 1,5 млн років тому в Африці.

Судячи з морфологічних ознак ранньоашельських знахідок у Закарпатті, близьких таким на палеолітичних місцезнаходженнях Близького Сходу (Убейдія) й сусідньої Чехії (Бечов), можна припустити, що саме через ці території й проміжні Балкани пролягали шляхи первісного заселення України найдавнішими людьми з їхньої далекої прабатьківщини в Африці.

Втім, освоєння людиною теренів України не слід уявляти як одноразовий короткочасний акт. Культурно-хронологічна неоднорідність місцевих ашельських кам’яних індустрій свідчить про різний час і різні вихідні центри проникнення сюди людини. Це був тривалий процес, який мав хвилеподібний, переривчастий характер і різні вихідні території міграції. Свідоцтвом таких більш пізніх міграційних хвиль є Житомирська стоянка й нещодавно відкриті в Криму на р. Бодрак пам’ятки з архаїчним кам’яним інвентарем ангельського вигляду. Культурне й хронологічне тяжіння зібраних тут колекцій до пізньоашельських кам’яних зібрань ріського часу в Німеччині робить найімовірнішим проникнення в південну половину Руської рівнини і Крим частини давнього населення саме з цього Центральноєвропейського ранньопалеолітичного регіону.

Освоєння людиною території України, започатковане ще в ранньоашельський час, тривало і в наступну, мустьєрську, епоху. На відміну від ангельських, мустьєрські пам’ятки представлені тут кількома сотнями й відомі повсюди: в Закарпатті, Прикарпатті, Поліссі, в Північно-Західному Причорномор’ї, Подніпров’ї, Криму, Донбасі й Приазов’ї. Множинність проявів місцевих мустьєрських індустрій свідчить про їхнє різне походження й відмінні шляхи розвитку. Одні з них розвинулися з місцевої ангельської підоснови, яку заклали перші мешканці краю, інші походять від ще не виявлених тут ангельських комплексів або з’явилися у Східній Європі внаслідок чергових хвиль міграції вже в мустьєрський час.

Як би то не було, в мустьєрську епоху зберігається характерний для ангельського часу напрямок розселення давніх колективів на терені України — з заходу (з території Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії). Запропонована наприкінці 50-х років гіпотеза про походження найдавнішого населення Східної Європи з Кавказу досі не має підтвердження в археологічних матеріалах і цілком базується на припущенні й опосередкованих міркуваннях.

Глава 3

Господарство. Побут