Читать «Галапагос (журнальний варіант)» онлайн - страница 104

Тож фон Кляйст зважив на долоні прилад, гадаючи, що то «Гокубі», й мовив до Мері:

— Ладен собі правицю відтяти, якщо цей мотлох може правити за радіо! Присягаюся, що навіть найсвятішому Віллардові Флемінгу не вдалося б ані отримати, ані передати якесь повідомлення за допомогою «Гокубі».

— Може, пора вже вам покинути оцю свою впевненість в усьому на світі?! — вигукнула Мері.

— Ця ідея вже спадала мені на думку, — погодився він.

— То пошліть сигнал SOS. Кому від цього буде шкода?

— Ніякої шкоди, звичайно, не буде, — промовив капітан. — Місіс Флемінг, ви маєте цілковиту рацію. Це напевне не завдасть нікому шкоди. — І він заговорив у мініатюрний «Мандараксів» мікрофон слово, яке мільйон років тому правило за міжнародні позивні для судна, що зазнало біди:

— Mayday, Mayday, Mayday.

По тому повернув «Мандаракс» екраном до себе, щоб прочитати разом із Мері відповідь, якщо вона з’явиться. Сталося так, що капітан натиснув на кнопку, якої в «Гокубі» не було і яка тут, у «Мандараксі», пробуджувала до життя весь інтелектуальний набір цитат, що їх прилад мав на кожну тему, зокрема й на травень місяць. Тому на маленькому екрані з’явились, збивши обох з пантелику, такі зовсім незрозумілі рядки:

_{В розбещенім травні Кизил, каштан та квітуче іудине дерево Їстимуть, питимуть, ділитимуть У шелесті листя… Т. С. Еліот (1888–1965)}

7

На мить капітанові й Мері здалося, що вони ввійшли в контакт із зовнішнім світом, хоч жодна відповідь на сигнал SOS не надійшла б так швидко й у такій літературній формі.

Тож капітан повторив виклик:

— Mayday! Mayday! Зазнає лиха «Баійя де Дарвін», координати невідомі. Хто мене приймає?

На це «Мандаракс» відповів:

_{Травень наступного року буде напевне чудовий. Авжеж, та й нам годі буде вже двадцять чотири. А. Е. Хаусмен (1895–1936)}

І тоді стало ясно, що слово «травень» викликає потік цитат із самого приладу. Капуган замислився над цим. Він усе ще вважав, що тримає в руках «Гокубі» — може, трохи складнішої моделі, ніж той, що був у нього. Як же мало він знав! Збагнувши, що прилад реагує на слово «травень», він спробував «червень».

І «Мандаракс» відреагував:

_{Червень повсюди теплом вибухає.}

_{Оскар Хеммерстайн ІІ (1895–1960)}

— Жовтень! Жовтень! — вигукнув капітан.

І «Мандаракс» відповів:

_{Небо-як попіл, жалобу пророчить; Листя жовте за кожним кроком, Листя мертве за кожним кроком… То сталось сумної жовтневої ночі. Тільки я не пригадую року. Едгар Аллан По (1809–1849)}

Отакі-то справи були з «Мандараксом», хоч капітанові все ще здавалося, що це — «Гокубі». І Мері заявила, що краще знов полізе на найвищу щоглу, де був спостережний пост-так зване «вороняче гніздо», — щоб угледіти бодай що-небудь.