Читать «Війна і мир 3-4» онлайн - страница 147
Лев Толстой
Наполеон у Бородінському бою виконував свою справу представника влади так само добре, і ще краще, ніж в інших боях. Він не зробив нічого шкідливого для перебігу бою; він схилявся до поглядів більш розсудливих; він не плутав, не суперечив сам собі, не злякався і не втік з поля бою, а зі своїм великим тактом і досвідом війни спокійно і гідно виконував свою роль гаданого начальствування.
XXIX
Повернувшись після другої клопітної поїздки по лінії, Наполеон сказав:
— Шахи поставлено, гра почнеться завтра.
Звелівши подати собі пуншу і покликавши Боссе, він почав з ним розмову про Париж, про деякі зміни, які він мав намір зробити в maison de I’impératrice, дивуючи префекта своєю пам’ятливістю на всі подробиці придворних стосунків.
Він цікавився дрібницями, жартував про любов Боссе до мандрів і недбало балакав так, як це робить знаменитий оператор, упевнений у своїй справі і добре знаючи її, в той час, як він. закочує рукави і надіває фартух, а хворого прив’язують до ліжка: «Справа вся в моїх руках і в голові, ясна і певна. Коли треба буде почати справу, я зроблю її, як ніхто інший, а тепер можу жартувати, і чим більше я жартую і спокійний, тим більш ви повинні бути впевненими, спокійними і здивованими з мого генія».
Кінчивши свою другу склянку пуншу, Наполеон пішов відпочити перед серйозною справою, що, як йому здавалося, чекала на нього завтра.
Він так цікавився цією справою, що не міг спати і, незважаючи на те, що від вечірньої вільгості посилився нежить, о третій годині ночі, голосно сякаючись, вийшов до великого відділу намету. Він спитав, чи не пішли звідси росіяни. Йому відповіли, що вогні у ворога на тих самих місцях. Він схвально кивнув головою.
Черговий ад’ютант увійшов до намету.
— Eh bien, Rapp, croyez-vous, que nous ferons de bonnes affaires aujourd’hui? — звернувся до нього Наполеон.
— Sans aucun doute, Sire, — відповів Рапп.
Наполеон подивився на нього.
— Vous rappelez-vous, Sire, се que vous m’avez fait l’honneur de dire à Smolensk, — сказав Рапп, — le vin est tiré, il faut le boire.
Наполеон насупився і довго мовчки сидів, опустивши голову на руку.
— Cette pauvre armée, — сказав він раптом, — elle a bien diminué depuis Smolensk. La fortune est une franche courtisane, Rapp; je le disais toujours, et je commence à l’éprouver. Mais la garde, Rapp, la garde est intacte? — запитливо сказав він.
— Oui, Sire, — відповів Рапп.
Наполеон узяв пастилку, поклав її в рот і подивився на годинник. Спати йому не хотілось, до ранку було ще далеко; а щоб убити час, розпоряджень ніяких не можна вже було робити, бо всі були зроблені і тепер виконувались.
— A-t-on distribué les biscuits et le riz aux régiments de la garde? — суворо спитав Наполеон.
— Oui, Sire.
— Mais ie riz?
Рапп відповів, що він передав накази государя про рис, але Наполеон незадоволено похитав головою, наче він не вірив,
