Читать «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту» онлайн - страница 1174

2. Перше чудо Ісуса у Кані Галилейській 1-12; Ісус виганяє торгівців з єрусалимського храму 13-25

1 Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова. 2 Отож запрошено на те весілля й Ісуса та його учнів. 3 Коли ж не вистачило вина, мати Ісусова й каже до нього: «Вина в них нема.» 4 Відрік їй Ісус: «Що мені, жінко, - а й тобі? Таж не прийшла година моя!» 5 Але мати його мовила до слуг: «Що лиш скаже вам, - робіть.» 6 Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7 Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. 8 А він їм далі каже: «Зачерпніть тепер та й несіть до старости весільного.» Тож понесли. 9 Коли ж покуштував староста воду, що на вино обернулась, - а не знав же, звідки воно взялося: слуги лише знали, котрі води зачерпнули були, - то закликав староста молодого 10 і до нього мовив:; «Всяк чоловік добре вино спершу подає, а гірше, - як уп'ються. Ти ж приховав добре вино аж он по сю пору.» 11 Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, - тож і учні його увірували в нього. 12 По тому ж подався він у Капернаум, він сам і його мати й брати та учні його, і перебули там декілька днів. 13 Незабаром була юдейська Пасха, тож Ісус вирушив до Єрусалиму 14 і зустрів у храмі тих, що продавали волів, овець і голубів, а й міняйли сиділи теж. 15 І зробивши бич із мотуззя, повиганяв усіх із храму, геть із вівцями й волами, гроші міняйлів порозсипав і столи поперекидав. 16 Продавцям же голубів сказав: «Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця мого торговим домом!» 17 Пригадали тоді його учні, що написано було: «Ревність дому твого поїдатиме мене». 18 А юдеї озвались і мовили до нього: «Яким знаком доведеш, що таке чиниш?» 19 Ісус відрік їм у відповідь: «Зруйнуйте храм цей, а я його за три дні поставлю.» 20 Юдеї ж відказали: «Будовано храм цей сорок і шість років, а ти його поставиш за три дні?» 21 Та він говорив про храм свого тіла, 22 тож коли воскрес із мертвих, то й пригадали його учні, що він оте говорив їм, і увірували Писанню та слову, яке Ісус був вирік. 23 А коли був він на свято Пасхи в Єрусалимі, то численні, бачивши його чуда, які він творив, увірували в його ім'я. 24 Але не звірявсь їм Ісус, бо знав усіх їх, 25 а й потреби не мав, щоб хтось йому свідчив про людину, відав бо сам, що міститься в людині.