Читать «Історія ГУЛАГу» онлайн - страница 494

Енн Епплбом

1763

Knight, Beria. — p. 185.

1764

Наумов, Сигачев. — с. 28–29 (ГАРФ, 9401/1/1299).

1765

Knight, Beria. — p. 188–194.

1766

Ivanova, Labor Camp Socialism. — p. 124.

1767

Щодо мотивів Берії див. Хлевнюк. Берия; Пихоя. Советский Союз. — с. XXX; Knight, Beria. — p. 176–200.

1768

Knight, Beria. — p. 194–224.

1769

Dolgun. — p. 261.

1770

Александрович. — с. 57.

1771

Зорін, інтерв’ю з автором.

1772

Фільштинський, інтерв’ю з автором.

1773

Armonas. — p. 153–160.

1774

Печуро, інтерв’ю з автором.

1775

Трус, інтерв’ю з автором.

1776

Усакова, інтерв’ю з автором.

1777

Зорін, інтерв’ю з автором.

1778

Хачатрян, інтерв’ю з автором.

1779

Документ ГАРФ, наказ від 3 вересня 1955 року, зібрання автора.

1780

Булгаков, інтерв’ю з автором; Гольц. Воркута // Минувшее, т. 7, 1992. — с. 334.

1781

Anna Barkova, In The Prison Camp Barracks, Vilensk, Till My Tale Is Told. — p. 341.

1782

Див., наприклад, E. Ginzburg, Within the Whirlwind. — p. 359–363; Dolgun. — p. 261–262; Hoover, Adam Galinski Collection.

1783

Panin. — p. 306.

1784

Гольц. Воркута // Минувшее, т. 7, 1992. — с. 334.

1785

Щодо відношення українського підпілля до інформаторів див. Burds.

1786

Panin. — p. 308–310.

1787

Ситко. Где мой ветер? — с. 181–190.

1788

Кравери. — с. 323.

1789

Kosyk. — p. 56.

1790

ГАРФ, 9413/1/159.

1791

Морозов. Особые лагеря МВД СССР. — с. 23–24.

1792

Морозов, Особые лагеря МВД СССР. — с. 24–25; Noble. — p. 143.

1793

Noble. — p. 143.

1794

ГАРФ, 9413/1/160.

1795

ГАРФ, 9413/1/160; Морозов. Особые лагеря МВД СССР. — с. 27.

1796

Noble. — p. 144.

1797

ГАРФ, 9413/1/160.

1798

Buca. Бука був там напевно: деталі його розповіді відповідають інформації з офіційних документів. Мої сумніви стосуються його лідерства.

1799

Kosyk. — p. 61, 56–65.

1800

Віленський, інтерв’ю з автором.

1801

Булгаков, інтерв’ю з автором.

1802

Куц. — с. 198.

1803

ГАРФ, 9413/1/160.

1804

ГАРФ, 9413/1/160.

1805

Hoover, Adam Galinski Collection.

1806

Buca. — p. 271, 272.

1807

Noble. — p. 162.

1808

Бердинских. — с. 239–240.

1809

«Материалы совещания руководящих работников ИТЛ и колоний МВД СССР, 27 сентября — 1 октября 1954 года», зібрання Товариства «Меморіал».«Материалы совещания руководящих работников ИТЛ и колоний МВД СССР, 27 сентября — 1 октября 1954 года», зібрання Товариства «Меморіал».

1810

Морозов, Рогачев.

1811

ГАРФ, 9401/1/4240.

1812

ГАРФ, 9413/1/160, 159.

1813

Розповідь про події в Кенгірі грунтується на кількох джерелах, відомості яких було зіставлено і синтезовано. Документи стосовно повстання було зібрано і анотовано Олександром Кокуріним («Восстание в Степлаге»). Найнадійнішу на сьогодні розповідь про події на основі цих та інших документів, а також інтерв’ю з його учасниками зробила італійський історик Марта Кравері (Кравери. Кризис ГУЛАГа. — с. 324). Ще один, дещо сумнівніший виклад цих подій на основі українських опозиційних джерел зробив Володимир Косик (Kosyk. Concentration Camps in the USSR). Також я використовувала кілька письмових розповідей про повстання, найпримітніші з них у: Бершадская. Растоптанные жизни. — с. 86–97, та Кекушев Н. Звериада. — с. 130–143, а також документи і спогади, опубліковані у: Воля (2–3), 1994. — с. 307–370. Я мала бесіду з І. Аргінською, яка також була під час повстання у Степлагу. Розповідь Солженіцина про повстання, також на основі інтерв’ю з учасниками, див. у Solzhenitsyn, The Gulag Archipelago. Vol. III. — p. 285–331. Якщо не зазначено інше, то всі описи подій грунтуються на вказаних джерелах. Я дотримуюся хронології Кравері.