Читать «Імператор Нерон. У вирі інтриг» онлайн - страница 12

Агріпина як жінка не мала права бути присутньою на засіданнях сенату, але вона вміло обійшла цю заборону, знайшовши спосіб слухати дебати сенаторів - «для обговорення цих питань їх викликали до палацу, щоб Агріпина, причаївшись за недавно вибитими за їхніми сидіннями дверима та схована від їхніх поглядів завісою, могла чути все, що вони говорили». Агріпині не вдалося тоді переконати Нерона, і, попри всі її виверти, рішення ухвалили. Нерон був не настільки м’яким і поступливим, як Клавдій. Уже тоді він почав виказувати задатки володаря, котрий править як самодержець - на власний розсуд. Однак Агріпина Молодша продовжувала наполегливо, а іноді й безцеремонно втручатися у справи державного управління. 55 року, коли Нерон, сидячи на троні, приймав вірменських послів, Агріпина увійшла до зали і проти правил етикету «намірилася зійти на підвищення, на якому він перебував, і сісти поруч із ним, що й сталося б, якби Сенека, коли всі заціпеніли, вражені несподіванкою, не запропонував принцепсові піти назустріч матері, яка підходила до підвищення. Так під виглядом синовньої шанобливості вдалося уникнути безчестя».

Конфлікту вдалося запобігти, проте ставало дедалі зрозуміліше, що Нерон виходить з-під материнської опіки. Це стало ясно й Агріпині, але вона продовжувала вважати себе негласною співправителькою.

Коли ж вона дізналася про існування Акте, то розлютилася й зажадала від сина розірвати цей зв’язок. Нерон начебто погодився, але з допомогою Сенеки знайшов можливість зустрічатися з Акте - родич Сенеки Анней Серен удав, ніби він закохався, і взяв її за дружину та, «надавши своє ім’я, щоб можна було відкрито обдаровувати цю гетеру тим, що, таячись від усіх, підносив принцепс, деякий час прикривав у такий спосіб любовні втіхи юнака». Анней Серен серйозно захоплювався філософією, й Сенека, видатний філософ, присвятив йому свій трактат «Про стійкість мудреця, або Про те, що мудреця не можна ані скривдити, ані образити», наставляючи його й повчаючи, як слід чинити. Важко сказати, чи допомогли наставляння Сенеки Серенові у виконанні його вкрай непрестижної ролі, але він із нею впорався. Серен старався не даремно: надалі це допоможе йому зробити вельми непогану кар’єру, й він стане praefectus vigilum - очільником римської нічної варти, одним із вищих чинів римської поліції.

Усе це, звісно ж, не могло пройти непоміченим для Афранія Бурра, який відав охороною імператора, однак він тут був заодно з Сенекою.

Агріпина якийсь час уважала, що позбулася Акте, а «Акте тим часом розкішшю бенкетів і сповненими спокуси таємними зустрічами встигла остаточно зачарувати принцепса, причому й старші за віком із його наближених нічого не мали проти того, щоб ця гетера тішила, нікому не заподіюючи шкоди, його хіть, тим паче, що до дружини Октавії, за всієї її знатності й бездоганної подружньої вірності, він відчував непереборну відразу…»