Читать «Ігри долі» онлайн - страница 3

Аня знову знервовано оглядає кімнату. Їх залишилося ще п’ятеро. А було сьогодні з п’ятнацятеро. Усі студенти. Хтось із старших груп, хтось із початкових. Усіх цікавить робота у цій компанії. І не дивно: робота хороша, перспективна, та й платитимуть непогано, принаймні так кажуть. А головне, всі вважають приїзд цього багатія майже «манною небесною», шансом «вибитися в люди» і, можливо, єдиним шансом.

Аня також вважає це своїм шансом, адже тут ніхто не сприймає її серйозно: її порив працювати і розвиватися у професійному плані. Та й більшість тутешніх роботодавців є чоловіками, принаймні їй приходилося стикатися тільки з чоловіками. І вони скептично ставилися до її прагнення працювати. Можливо, виною була її краса, а застарілі стереотипи і недалекоглядність не дають людям розуміти, що красива дівчина, може бути ще й розумною. Тому Анна сподівалася, що, можливо, іноземці оцінять не тільки її красу, а й розум також.

— Анна Коваленко? — промовила вишукана молода блондинка у чорному елегантному костюмі, яка вийшла з кабінету співбесід.

Дівчина здригнулася від несподіванки, адже всі її думки блукали хтозна — де, Але точно не тут.

«Зберися дівчино! Це, можливо, твій єдиний шанс показати те, на що ти здатна», — промовила до неї її ж підсвідомість.

Анна поправила костюм, який і так ідеально сидів на ній і впевненою ходою попрямувала назустріч своєму професійному майбутньому.

— Ось сюди, прошу, проходьте, — увічливо промовила блондинка.

— Дякую, — тихенько промовила Аня.

— Ой, ой. Ні. Вам в інші двері. Ось, у ці, — дівчина розгублено дивилася на елегантну блондинку, нічого не розуміючи.

Бачачи збентеження дівчини, молода жінка пояснила:

— Бачите, тут двоє дверей. В одному кабінеті приймає старший менеджер, а в іншому — сам Ніколас Харт.

При вимовленні цього імені у жінки загорілися очі від захоплення.

«Що з ними таке? Можна подумати: сам Аполлон спустився сюди з Олімпу. Чоловік як чоловік. Чого всі жінки і дівчата так реагують на нього, після співбесіди з ним у всіх на устах Ніколас Харт і його неймовірна чоловіча врода. Світ сходить з розуму», — думала дівчина і з упевненістю розуміла, що на неї не подіє гіпноз цього красунчика.

— Ви записані до містера Харта, тому вам ось у ці двері, — продовжувала блондинка, показуючи на двері.

Потім усівшись за свій робочий стіл, не зводила проникливого погляду з дівчини.

— Хай щастить, — додала вона. Щасливий випадок і вміння показати свої здібності, ось що зараз потрібно цій дівчині.

Аня набрала повні груди повітря і постукала у двері кабінету. Ніколас Харт сидів за своїм столом, переглядаючи якісь документи. Байдуже глянув на дівчину і, жестом запропонувавши сісти, знову поринув у вивчення документів.