Читать «Сім стихій» онлайн - страница 29

А якщо вона?

Очевидно, дещо послугувало б сигналом до перетворення. Може, тривалий анабіоз у камері космічного зонда? Вони передбачали такий випадок. І все, що вони встигли зробити, це підготуватися до цього випадку. Гени квітів несли подвійну інформацію. На них був мовби вишитий візерунок-зображення, невидиме навіть у потужний мікроскоп. У ньому, скажімо, і зберігалося людське начало. Рисунок хромосом, повний набір генів. У сприятливих умовах рисунок проявлявся. Гени починали управляти перетворенням. Народжувалася людина. Але які ці умови?

Я на хвилю замислився. Мені важко розібратись у всьому, гіпотеза заводила мене надто далеко. Раптом я зрозумів: однією з умов міг бути анабіоз! Адже це означало, що квітку взято на космічний корабель. Однак головне не в цьому. Не сам анабіоз, звичайно, зумовлював до перетворення. Тоді що ж? Здогадатися неважко: те, що відбувалося після цього. Якщо анабіоз перервався, значить, тривала зоряна мандрівка завершилася. Це і ставало сигналом. Отже, з цього все й почалося. Проте де взяти будівельний матеріал, так би мовити, матеріальну першооснову життя? І машинально, без жодних зусиль, мені спало на думку: океан. Хіба не цій могутній стихії ми зобов’язані своїм народженням — в еволюційному, звичайно, плані? Вода, можливо, азот, повітря, атмосфера. Ось чому змінився склад середовища у фітотроні! Того вечора, коли Янков почув виклик автомата…

…Вода почала рухатися. Стоп. Це примхлива стихія, потрібні додаткові здогади. Середовище має бути таким, щоб перетворення могло відбутися. Значить, вони повинні були передбачити все. Адже Янков говорив про роль тих міліграмів домішок, що завжди розчинені, вони могли перешкодити або сприяти. Але ж це просто! Вода не могла бути інакшою. Хто завгодно на місці Янкова точно відтворив би її склад. На цьому вони і вибудовували свій розрахунок. Інопланетне озеро чи море стало останнім їхнім притулком, їхнім володінням. Ясна річ, вони могли управляти його складом. На долю тих, хто знайшов квіти, випадало одне: зробити так, аби вода була такою ж, ні в чому не відрізнялася ні за складом, ні за властивостями. Інакше неминучий ризик. В іншому середовищі нічого б не вийшло. Ось вона, ще одна умова: повний збіг хімічного складу води після анабіозу! Це означало: поряд розум, люди, що турбуються про них. А втім, вони могли б помітити й незначні відхилення від норми: це і саме по собі свідчило б про те, що хтось виявляє турботу про космічного гостя. Штучне середовище, безперечно, одне з проявів розумного начала. Отже…