Читать «1Q82. Книга перша» онлайн - страница 123
Харукі Муракамі
Саме тоді задзеленчав телефонний дзвінок. У її вухах він віддавався оглушливим гуркотом. Так, наче вона їхала у швидкісному поїзді, який щойно вирвався з тунелю. Похитуючись, вона встала з ліжка й підняла слухавку. Стрілки великого настінного годинника показували дванадцяту тридцять.
— Аомаме-сан? — запитав хрипкуватий жіночий голос. Дзвонила Аюмі.
— Так, — відповіла Аомаме.
— Усе гаразд? У вас такий голос, ніби вас щойно збив автобус.
— Щось близьке до цього.
— Похмілля?
— Так, досить неприємна штука, — відповіла Аомаме. — Звідки у вас мій телефонний номер?
— Хіба не пам'ятаєте? Ви ж мені його написали. І сказали, що найближчим часом зустрінемося. А мій телефонний номер, напевне, у вашому гаманці.
— Невже? Нічого не пам'ятаю.
— Я також засумнівалася. А тому занепокоїлась і подзвонила, — сказала Аюмі. — Подумала, чи ви щасливо добралися додому. На перехресті в Роппонґі посадила вас у таксі й сказала водію, куди їхати.
Аомаме зітхнула.
— Не пригадую як, але начебто добралася. Бо коли прокинулася, побачила, що лежу на своєму ліжку.
— От і добре!
— Що зараз робите?
— На службовому посту, — відповіла Аюмі. — 3 десятої сіла на патрульну міні-автомашину й перевіряла, чи не порушуються правила паркування. А зараз трохи перепочиваю.
— Чудово було, правда? — захоплено сказала Аомаме.
— Як і слід було сподіватися, трохи не виспалася. Та все одно вчорашній вечір був дуже вдалим. Я вперше в житті так розігрілася. Завдяки вам.
Аомаме натиснула пальцем на скроню.
— Правду кажучи, другу половину зустрічі я не дуже добре пам'ятаю. Тобто тоді, коли ви зайшли в наш номер.
— Так, то було щось нечуване! — серйозно сказала Аюмі. — Особливо потім. Просто не віриться. Ніби в якомусь порнофільмі. Ми з вами й лесбіянок спробували наслідувати. Пізніше, правда?…
Аомаме поспішила перебити її:
— Це добре, але я скористалася презервативом чи ні? Не пригадую, а тому занепокоїлася.
— Не турбуйтеся, я все проконтролювала. Бо не тільки стежу за паркуванням, але також відвідую районні жіночі школи й перед дівчатами в актовому залі докладно розповідаю, як правильно їх вставляти.
— Як вставляти презервативи? — здивувалася Аомаме. — А чому поліція цього вчить учениць середньої школи вищого ступеня?
— Я зобов'язана обходити школи й попереджувати про
— Дякую. Мені стало легше, коли про це від вас почула.
— А ви не хочете докладно почути, що ми вчора ввечері виробляли?
— Краще іншим разом, — відповіла Аомаме. І видихнула повітря, що накопичилося в легенях. — Якось іншим разом докладно розкажете. Зараз не треба. А то від самої розповіді в мене голова трісне.