Читать «Тунель» онлайн - страница 193
Бернгард Келлерман
Старий Ллойд дозволив роздягти себе й ліг спати.
Вони були в дорозі.
О десятій годині тисячі людей сіли в готелях за столи, схвильовано обговорюючи майбутню поїздку. Грали оркестри. Збудження дедалі зростало. Людей охопило піднесення, вони навіть читали вірші. Тунель називали «найбільшою справою людських рук за всі часи». «Мак Аллан створив епос із заліза й електрики». Згадуючи про удари долі, що спостигли Аллана за двадцять п'ять років будівництва, його навіть називали «Одіссеєм новітньої техніки».
За десять хвилин до дванадцятої спалахнув екран товариства «Едісон-Біо». На екрані стояло: «Увага!»
Відразу запала цілковита тиша. І ту ж мить запрацював телекінематограф. У всіх найбільших містах світу водночас побачили вокзал Хобокен, чорний від людської юрби. Побачили потужний тунельний поїзд, побачили, як Мак Аллан прощається з дружиною та сином, як натовп на пероні махає капелюхами, як поїзд рушає...
Знявся невимовно радісний, гучний крик, що не стихав кілька хвилин. Люди вилазили на столи, розбивали й розтоптували сотні келихів від шампанського. Оркестри грали «Тунельну пісню»: Three cheers and a tiger for him!..» Але галас стояв такий несамовитий, що ніхто нічого не чув.
Потім на екрані постав напис: «Двадцять п'ять портретів». Аллан на початку будівництва. Аллан тепер. Прокотився новий ураган захоплених вигуків. Хоббі, Штром, Гарріман, Берман, С. Вулф, «Товстий Мюллер», Ллойд. Потім пустили сам фільм. Він почався з наради на даху «Атлантіка», з того дня, коли «в землю вперше встромили лопату». Протягом ночі перед очима глядачів з перервами проходили всі періоди будівництва, і щоразу, коли на екрані з'являвся Аллан, здіймався новий вибух радісного захоплення. У цьому довжелезному фільмі люди бачили катастрофу й страйк. Знов показували, як Аллан звертається через мегафон до армії робітників (а фонограф відтворював уривки його промови!), показували демонстрацію тунельників, велику пожежу. Все-все.
Через годину, о першій ночі, на екрані з'явилася телеграма: «Аллан в'їхав до тунелю. Юрба в неймовірному захваті! У товчії багато людей покалічено!»
Фільм ішов далі. Тільки через кожних півгодини його переривали телеграми: Аллан пройшов сотий кілометр... двохсотий кілометр... Аллан зробив на хвилину зупинку... Люди йшли в заклад на величезні суми. Фільм уже ніхто не дивився. Всі підраховували, билися об заклад, кричали! Чи вчасно Аллан прибуде на Бермудські острови? Перша поїздка Аллана стала своєрідним спортивним пробігом — пробігом електричного поїзда,
