Читать «Колекція професора Стаха. «Портрет» Ель Греко» онлайн - страница 78

Ростислав Федосійович Самбук

Коли поклали все це перед понятими, Поліна відсахнулася. Щоки в неї взялися плямами.

— Боже мій! — вигукнула. — І все це лежало так близько!

Козюренко весь час стежив за нею. Тепер він був майже певен, що Суханова не знала про схованку. Швидко переглянув знайдене. Увагу його привернув папірець, списаний нерівним почерком.

— Ваша розписка? — показав Сухановій.

— Так… — мовила розгублено. — Дайте глянути!

Козюренко поклав папірець назад.

— Поки тут розберуться й підрахують, — поплескав рукою по грошах та облігаціях, — пройдімо до сусідньої кімнати.

Суханова мовчки пішла за ним. Була вражена тим, що таке багатство було поряд, а вона не знала. Прусь не дуже балував її. Для дому завжди був щедрий та і їй купував одяг — дві шуби, костюми, сукні, взуття… Але грошей давав мало. Іноді сотню на місяць, іноді менше. А тут… Стільки грошей! І розписка… Знайшла б розписку — і будинок став би її власністю.

Козюренко влаштувався навпроти Суханової в зручному шкіряному кріслі. Мовив, посміхаючись:

— Ось як підступно повівся з вами Василь Корнійович Прусь. Ви чули про такого?

Відмагатись не було рації.

— Звичайно, я знаю Василя Корнійовича, — відповіла не вагаючись.

Вона мовби наголосила на словах «я знаю», Козюренко з цікавістю зиркнув на неї.

— І як ви знаєте його?

Поліна знітилась. Опустила вії і ніяково усміхнулась, потім глянула, як і раніше, насторожено.

— Ми з ним друзі, — почервоніла… — Він подобається мені.

— Ви хочете сказати, що перебуваєте з Василем Корнійовичем Прусем у близьких стосунках?

— Так.

— Коли він був тут? Чи зустрічалися ви в інших місцях?

— Ні. Як правило, він приїздить до мене. Востаннє був чотирнадцятого чи п'ятнадцятого травня. Пробачте, коли в нас була неділя? Значить, п'ятнадцятого.

— І після цього ви не бачились?

Поліна похитала головою.

— Ми з вами, громадянко Суханова, говоримо поки що неофіційно, — попередив Козюренко. — Та я радив би вам бути відвертішою. Ми можемо довести, що ви недавно їздили до Желехова.

Суханова образилась.

— Ну що ви! Я вже й забула, коли була там.

— Тоді ми розмовлятимемо в іншому місці. Доведеться затримати вас.

Поліна безпорадно кивнула головою.

Обшук тривав до пізнього вечора. «Портрета» Ель Греко в домі Суханової не знайшли.

Залишивши в будинку двох оперативних працівників, Козюренко повернувся в управління. Суханову відвезли до камери попереднього ув'язнення.

Серед ночі Козюренка розбудив телефонний дзвінок: старший лейтенант Владов доповідав, що кілька хвилин тому на Тополину до Суханової заходив чоловік, який назвався водієм тролейбуса Вадимом Леонтійовичем Григоруком. Його затримано.

— Ну-ну, — пробуркотів у трубку Козюренко. — Завтра його і Суханову на дев'яту до мене. І от що, друже… Якщо це вам не дуже важко, попросіть, щоб хтось перевірив зранку в диспетчерських, чи не замовляли вісімнадцятого травня таксі на Желехів. І нехай поцікавиться в таксопарках — хто вісімнадцятого пополудні возив туди пасажирів.