Читать «Історія Слобідської України» онлайн - страница 257

202. Злотий — тут: місцева назва монети на Правобережній Україні вартістю 15 копійок.

203. Титарь — церковний староста.

204 Таляр, талер — велика срібна монета багатьох європейських країн XVI–XIX ст. В Росії таляри були відомі як «єфимки». На українських землях були в обігу до XVIII ст. 205. Секвестровані — від: секвестр — заборона або обмеження, покладене державою на користування приватним майном.

206. Швабські — німецькі.

207. Заполоч — кольорові бавовняні нитки для гаптування.

208. Мінея — див. прим. 250.

209. Реп'ї — предмет, який використовується під час литургії.

210. Шльонські-сілезькі.

211. Шандали — свічники.

212. Квітка Г. Ф. (Квітка-Основ'яненко, 1778–1843) — український письменник, основоположник художньої прози в новій українській літературі.

213. Див.: Ефименко А. Я. Южная Русь. Т. 1.

214. Тарновський В. В. (1837–1899) — український громадський і культурний діяч, збирач і власник великої колекції старожитностів і рукописів з історії України, яку він подарував Чернігівському земству. На її базі було відкрито Чернігівський історичний музей (1902 р.).

215. Поль О. М. (1832–1890) — підприємець, краєзнавець і археолог, дослідник минулого Катеринославщини (Дніпропетровщини). Зібрав значну колекцію предметів старовини, з яких було започатковано музей його імені в Катеринославі.

216. Рєдін Є. К. (1863–1909) — професор історії мистецтв Харківського університету.

217. Див.: Таранушенко С. Старі хати Харкова. X., 1922; Його ж. Мистецтво Слобожанщини XVII–XVIII в. X., 1928.

218. Див.: Лукомский Г. К. Старинные усадьбы Харьковской губернии. Пг., 1917. Ч. 1.

219. Каразін В. Н. (1773–1842) — засновник Харківського університету.

220. Паліцин О. О. — дворянський просвітитель, архітектор. В 80-90-х роках XVIII ст. очолював гурток прогресивної інтелігенції.

221. Див.: Топографическое описание Харьковского наместничества. 1785. [рукопис]. Див. про нього: Пирко В. А. Топографическое описание Харьковского наместничества 1785 г. //Пробл. ист. географии России М., 1983. Вып. 4.

222. Призьба — невисокий, найчастіше земляний насип уздовж стін хати.

223. Сволок — деревина, що підтримує стелю.

224. Див. прим. 166.

225. Книш — паляниця.

226. Див. прим. 152.

227. Сам — в сполученні з порядковим числівником утворює складний прикметник, який означає в стільки разів більше того, що, наприклад, посіяно, скільки показує числівник. Так, сам 7 — всемеро.

228. Див.: Калиновский Г. Описание свадебных украинских простонародных обрядов… Спб., 1777.

229. Див. прим. 152, 221.

230. Можливо, йдеться про: Пассек В. Историко-статистическое описание Харьковской губернии. 1836 //Материалы для статистики Российской империи. Спб., 1839. Отд. 2.

231. Мочульський В. I. — статистик, археолог, зоолог, автор «Военно-статистического описания Харьковской губернии». Спб., 1850.

232. Див.: Філарет (Гумилевский) Историко-статистическое описание Харьковской епархии. X., 1853.

233. Д. І. Багалій залишає без коментарів ідеалістичну характеристику слобожан, зроблену автором «Топографического описания Харьковского наместничества».